Page 6 - 104
P. 6
4 СХЕМИ ЕЛЕКТРИЧНІ
4.1 Загальні правила виконання схем.
Одним із способів передавання інформації про будь-який виріб або
процес є схема.
Схема – це документ, на якому показані у вигляді умовних зображень
або позначень складові частини виробу і зв’язок між ними.
Вид схеми залежить від видів елементів, що входять у пристрій, а також
від зв’язків між цими елементами.
Схема значно спрощує зображення виробу і полегшує вивчення його в
тому випадку, коли не потрібно знання конструкції деталей, що входять у
виріб.
В залежності від елементів і зв’язків між ними схеми поділяються на
такі види: електричні – Е; гідравлічні – Г; пневматичні – П; кінематичні –
К; оптичні – Л; комбіновані – С.
В залежності від основного призначення схеми можуть бути:
структурні, функціональні, принципові, з’єднання (монтажні),
підключення, загальні, розташування, інші, об’єднанні.
Електричною схемою називається графічний конструкторський
документ, на якому за допомогою умовних позначень показаний
електричний принцип роботи виробу.
Типи схем : структурна, функціональна, принципова.
Структурною схемою називається графічний конструкторський
документ, що визначає основні функціональні частини виробу, їхнє
призначення та взаємозв’язок. На рисунку 4.1. показана структурна схема
осцилографа, а на рисунку 4.2.- структурна схема телевізора.
Найменування схеми визначається її видом і типом. Наприклад, “
Схема електрична принципова”. Шифр схеми складається з літери, що
вказує її вид і цифри, яка позначає її тип, наприклад “Схема електрична
принципова – Е3”.
1. Схема виконується без дотримання масштабу, компактно, але без шкоди
для ясності і зручності їхнього читання.
2. Лінії зв’язку виконуються товщиною від 0,2 до 1,0 мм в залежності від
розмірів схеми. Рекомендується застосовувати товщину ліній у межах
0,3…0,4 мм.
3. Число зламів і перетинів ліній зв’язку повинно бути найменшим.
Відстань між сусідніми паралельними лініями зв’язку повинна бути не
менше 3 мм.