Page 3 - 104

1:75, 1:100, 1:200, 1:400, 1:500, 1:800, 1:1000
Натуральна величина 1:1
Масштаби збільшення 2:1, 2,5:1, 4:1, 5:1, 10:1, 20:1, 25:1, 40:1, 50:1, 100:1.
Перевагу слід надавати зображенню предмета в натуральну величину.

1.3 Лінії креслення

У кресленні бувають лінії трьох типів: суцільні, штрихові та штрих –
пунктирні (рисунок 1.1).
Товщина суцільної товстої основної лінії S повинна бути в межах від
0,5 до 1,4 мм залежно від величини і складності зображення, а також від
формату креслення.
Суцільні лінії поділяють на основні, тонкі, хвилясті і тонкі із зламами.
Суцільну товсту основну лінію застосовують для наведення видимого
контуру, для видимих ліній переходу і обведення контурів винесених
перерізів.
Суцільну тонку лінію застосовують для розмірних і виносних ліній,
для штрихування розрізів і перерізів, для ліній виносок, для контурів
накладених перерізів, для осей проекцій, слідів площин, ліній побудови
характерних точок при спеціальних побудовах.
Суцільна хвиляста лінія застосовується для зображення обривів та для
розмежування вигляду та розрізу.
Суцільна тонка лінія із зламами застосовується для виконання довгих
ліній обриву.
Штрихові лінії застосовують для зображення невидимого контуру і
невидимих ліній переходу.
Розімкнена лінія застосовується лише для позначення місця січної
площини в перерізах і розрізах.
Штрих – пунктирні лінії поділяють на тонкі, потовщені та з двома
точками тонкі.
Тонка штрих – пунктирна лінія застосовується для позначення
центрових та осьових ліній, ліній симетрії. Штрих – пунктирні лінії
повинні починатися і закінчуватися штрихами.
Штрих – пунктирну потовщену лінію застосовують для позначення в

розрізах елементів, розміщених перед січною площиною.
Штрих – пунктирна з двома точками тонка застосовується для
позначення ліній згину на розгортках, ліній для зображення частин виробів
у крайніх або проміжних положеннях. На рисунку 1.2 подано креслення
деталі, яке складається з різних ліній.