Page 9 - 104

конденсаторів і опорів, оскільки в зображенні цих елементів найбільш
часто зустрічаються порушення стандартів.
3. Схеми викреслюються для виробів, що знаходяться у відімкненому
стані.
4. Кожний елемент на схемі повинен мати позиційне позначення, складене
з літерного позиційного позначення елемента і його порядкового
номера, проставленого після літерного позначення. Порядкові номери
надаються елементам відповідно до послідовності їхнього
розташування на схемі, рахуючи зверху вниз і в напрямку зліва направо.
Рахунок починається з одиниці і ведеться в межах групи елементів, що
мають однакове літерне позиційне позначення.
5. Літерне позиційне позначення проставляється поруч з умовними
графічними позначеннями, по можливості, з правого боку або над ними.
6. Перелік елементів розташовують на першому листі схеми або
виконують у вигляді самостійного документа формату А4.
7. Елементи в перелік записують групами за абеткою літерних позиційних
позначень.
8. На схемах рекомендується вказувати характеристики вхідних і вихідних
кіл, а також параметри, що підлягають вимірюванню на контрольних
контактах.

Схема з’єднання (монтажна) – показує з’єднання складових частин
виробу за допомогою проводів, кабелів або трубопроводів.
Схема підключення – показує зовнішні підключення виробу.
Загальна схема – визначає складові частини комплексу і з’єднання їх
між собою на місці експлуатації.
Схема розташування – визначає відносне розташування складових
частин виробу.
Елементом називається складова частина виробу, що виконує
визначені функції у виробі і не може бути розділена на дві частини, які б
мали самостійне функціональне призначення. Приклади електротехнічних
елементів: резистори, транзистори, конденсатори тощо.
Лінією взаємозв’язку між елементами виробів називається частина

проводу, кабелю, що з’єднує функціональні частини виробу.
Складовими частинами схеми також є:
- пояснювальні написи;
- таблиці;
- основний напис;