Page 12 - 100
P. 12

Алгоритм розв’язку:
             1. Зводимо задачу до стандартного вигляду.
             2. До лівої частини обмежень виду =, або ≥ додаємо штучні змінні R i.
             3. Цільову функцію переписуємо як
                                       max z=c 1x 1+c 2x 2+…+c nx n-MR 1-MR 2-…
             де, М– достатньо великий коефіцієнт.
             4. Із обмежень виражаємо змінні R i через інші змінні:
                                                  R 1=b 1-a 11x 1-a 12x 2…
                                                  R 2=b 2-a 21x 1-a 22x 2…
                                                 ………………........
             5. Підставляємо ці вирази у цільову функцію замість R i і перегруповуємо до-
             данки відносно основних змінних. Таким чином при x i=0 z=-kM (досить мале).
             6. Складається самплекс-таблиця і шукається розв’язок, включивши в число
             базових змінні R i.

                                            2.7 Двоетапний розв’язок
                     Недолік  М-методу  пов’язаний  з  можливістю  помилок  у  розрахунках,
             оскільки коефіцієнт М значний за величиною.
                     Двоетапний метод дозволяє уникнути цих труднощів. При використані
             двоетапного методу штучні змінні вводять таким же чином, як і у М-методі.
             Однак коефіцієнт М при  цьому не фігурує, що досягається  розчленуванням
             процесу розв’язання задачі на два етапи.
                     Алгоритм розв’язку:
                     Етап 1. Вводять штучні змінні, що необхідні для отримання стартової
             точки.  Записують  нову  цільову  функцію,  яка  передбачає  мінімізацію  суми
             штучних  змінних  при  вихідних  обмеженнях,  видозмінених  за  рахунок  вве-
             дення  штучних  змінних.  Якщо  мінімальне  значення  нової  цільової  функції
             дорівнює  нулю,  вихідна  задача  має  допустимий  розв’язок.    Переходять  до
             етапу 2. У протилежному випадку, коли мінімум нової цільової функції буде
             більшим від нуля, вихідна задача не має допустимого розв’язку і процес об-
             числення закінчується.
                     Етап 2. Оптимальний базовий розв’язок, що отриманий на етапі 1, ви-
             користовують як початкове розв’язання вихідної задачі.

                                              5. Транспортна задача.
                     Транспортна задача формулюється наступним чином. Задано m пунктів
             виробництва однорідного продукту та п пунктів його споживання. Задані об-
             сяги виробництва а і кожного пункту виробництва і обсяги споживання b j ко-
             жного пункту споживання. Вартість перевезень одиниці продукції з і-го пунк-
             ту  виробництва  до  j-го  пункту  споживання  становить  c ij,  а  відповідна  кіль-
             кість продукту, що перевозитьсядорівнює x ij (i=1,2,…,m; j=1,2,…,n). Необхід-
             но скласти оптимальний план перевезень.
                     План буде оптимальний при мінімумі транспортних втрат, тобто цільо-
             ва функція тут має вигляд





                                                           12
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17