Page 47 - 1

120
Зовнішня перфорована стінка, яка знаходиться
приблизно на 15 м від резервуару, має змінну товщину, в
нижній частині 1,35 м до рівня 20 м і доверху 1,83 м. Отвори
перфорації залежно від їх розміщення на висоті мають
розміри від 0,8 до 1,3 м. Така зовнішня стінка значно зменшує
навантаження від хвилі на споруду. Резервуар для зберігання
3
нафти об’ємом 160 000 м виконаний у вигляді конструкції з
комірками.
Резервуар з’єднаний із зовнішньою стінкою за
допомогою восьми зв’язків, які є продовженням його
внутрішніх перепонок. Резервуар має перекриття, що дозволяє
створювати тиск, необхідний при системах заповнення і
спорожнення сховища.
Ємності сховища постійно заповнені нафтою або
водою, спеціальні системи слідкують, щоб рівень розділення
води і нафти не переходив за проектні відмітки і при цьому
була забезпечена очистка води, яка поступає в море від
нафтових фракцій.
Основа споруди виконана у вигляді ребристої плити
складної форми і будови.
Нижня частина нафтосховища була побудована в
котловані, потім переведена в плавучий стан і відбуксирована
на місце з глибиною, більшою, ніж максимальна осадка
споруди в момент закінчення всіх робіт (61 м), де і було
закінчено будівництво сховища. Всі будівельні роботи,
включаючи і встановлення споруди на родовищі, зайняли біля
двох років. Власна маса нафтосховища має 215 тис. тонн.
Резервуари, які опираються на дно, можуть мати
надводну частину, виконану у вигляді окремої колони,
жорстко або шарнірно з’єднаної з резервуаром (рис.7.2). При
цьому можливе таке вирішення, при якому колони будуть
використані як пристані.
Більше поширені схеми організації збору і зберігання
нафти, в яких системи підводних резервуарів виконані із