Page 15 - 86

Перш ніж розпочинати детальне вивчення безготівкових
розрахунків необхідно приділити уваги взаємовідносинам
юридичних та фізичних осіб з банківськими установами.
Користуючись літературою, слід вивчити умови, види,
порядок відкриття та характеристику рахунків в національній
та іноземній валюті. Банківські рахунки в національній валюті
поділяються на: поточні; бюджетні; кредитні; депозитні.
Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються відповідно
на: поточні; розподільчі; кредитні; депозитні (вкладні).
Ефективне функціонування економіки в цілому і кожного
окремого підприємства значною мірою залежить від
дотримання принципів організації розрахунків, ознайомитися
з якими можна в рекомендованій літературі.
Після цього можна приступати до вивчення особливостей
безготівкових розрахунків.
Платіжне доручення – письмове доручення власника
перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок
отримувача коштів. Їх застосовують у розрахунках щодо
місцевих та міжміських поставок за товари (роботи, послуги),
а також за нетоварними операціями (платежі до бюджету,
цільових державних фондів, платежі кредитним установам, за
банківськими позиками). Схему розрахунків платіжними
дорученнями наведено на рис. 2.1 рекомендованої літератури
[18].
Платіжні вимоги-доручення – це комбінований
розрахунковий документ, який складається з двох частин.
Верхня частина – вимога підприємства-постачальника до
підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних
робіт, послуг. Нижня частина – доручення покупця банку,
який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його
рахунка на рахунок постачальника. Вони застосовуються
переважно в міжміських розрахунках за відвантажені товарно-
матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.
При вивченні даного виду розрахунків слід звернути увагу
на випадки, коли розрахунки платіжними вимогами-
дорученнями можуть бути з акцептом, або без акцепту. Схема

14