Page 11 - 86

потрібно розглядати, як основну ланку в процесі обороту
капіталу.
При вивченні даного пункту слід звернути увагу на
формування грошових коштів на підприємстві, а також на їх
частку, яка має цільове спрямування (грошові фонди). Адже,
саме вони, грошові кошти, що є в розпорядженні підприємств
формують фінансові ресурси. Таким чином, до фінансових
ресурсів належать усі грошові фонди й та частина грошових
коштів, яка використовується в нефондовій формі. У
рекомендованому підручнику [18] на рис. 1.1 подано схему
формування фінансових ресурсів підприємств, в якій наведено
склад власних та залучених коштів.
При цьому слід не забувати, що у процесі формування
фінансових ресурсів підприємств важливе значення має
структура їхніх джерел. Підвищення питомої ваги власних
коштів позитивно впливає на фінансову діяльність
підприємств. В свою чергу, висока питома вага залучених
коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та
потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські
кредити, дивідендів на акції, доходів на облігації, зменшує
ліквідність балансу підприємства.
Перехід до ринкової економіки зумовлює посилення ролі
фінансів підприємств у системі господарювання.
Конкурентоспроможність та платоспроможність підприємств
визначаються раціональною організацією фінансів.
Під організацією фінансів підприємств розуміють форми,
методи, способи формування та використання ресурсів,
контроль за їх кругооборотом для досягнення економічних
цілей згідно з чинними законодавчими актами.
За ринкової економіки господарський механізм
саморозвитку базується на таких основних принципах:
саморегулювання, самоокупність та самофінансування. Цим
принципам відповідає комерційний розрахунок, тобто метод
ведення господарювання, що полягає в постійному
порівнювання (в грошовому вираженні) витрат та результатів
діяльності.

10