Page 51 - 81

Страхування може проводитися в обов’язковій і
добровільній формі.
Поняття страхового ринку трактується в економічній
літературі у двох аспектах. По-перше, страховий ринок – це
особлива сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-
продажу виступає специфічна послуга – страховий захист і де
формується пропозиція і попит на неї. По-друге, страховий
ринок представляє собою складну інтегровану систему
страхових і перестрахових організацій (страховиків), що
здійснюють страхову діяльність.
Суб’єктами страхового ринку є страховики (страхові
компанії), які надають страхові послуги, і страхувальники
(фізичні та юридичні особи). Посередниками в проведенні
страхування виступають брокери (брокерські фірми) і
страхові агенти.
Специфічним товаром на страховому ринку
виступають страхові послуги. Ціна страхової послуги
знаходить своє виявлення у страховому тарифі й складається
на конкурентній основі під впливом попиту і пропозиції.
Страховий ринок залежно від масштабів попиту і
пропозиції на страхові послуги можна поділити на
внутрішній, зовнішній і міжнародний. Функціонування
страхового ринку базується на таких принципах:
- демонополізація страхової справи;
- конкуренція страхових організацій з надання
страхових послуг, залучення -страхувальникв і
мобілізації грошових коштів у страхові фонди;
- свобода вибору для страхувальників умов надання
страхових послуг, форм, об’єктів страхового захисту;
- надійність і гарантія страхового захисту.
Розрізняють такі організаційно-правові форми
страхових компаній: державна страхова компанія; акціонерні
страхові товариства; товариства взаємного страхування;
страховий пул.
Обов’язковим страховим елементом страхового ринку
є спеціалізовані консалтингові фірми (компанії) страхових
експертів.
Соціальне страхування як самостійна форма
страхування безпосредньо пов’язане із системою соціального
захисту населення. У період економічних негараздів і
соціальної напруги необхідність його розширення стає
найбільш значимою і актуальною проблемою.

51