Page 348 - 79
P. 348

Література






                                                         19. Ньютон Ісаак (4.01.1643 –
                                                     31.03.1727) — видатний англійський вче-
                                                     ний, котрий заклав основи сучасного при-
                                                     родознавства, творець класичної фізики,
                                                     член (з 1677 р.) Лондонського королівсь-
                                                     кого товариства, а з 1703 — президент
                                                     цього товариства. Його наукові праці сто-
                                                     суються математики, механіки, оптики,
                                                     астрономії. Так, узагальнивши результати
                                                     досліджень своїх попередників у галузі
                                                     механіки і свої власні, Ньютон написав
                                                     величезний науковий твір “Математичні
                                                     начала натуральної філософії”, який було
                                                     видано у 1687 р. Цей твір  містив основні
                                                     поняття та аксіоми класичної механіки. В
                                             ньому, використовуючи найпростішу модель тео-
                                             ретичної механіки, Ньютон вказав математичний
                                             шлях розрахунку рухів різних матеріальних
                                             об’єктів, що стало основою розвитку механіки як
                                             науки.


                                                         20. Остроградський Михайло
                                                    (24.09.1801 – 1.01.1862) — вітчизняний
                                                    математик і механік народився у с. Паше-
                                                    нівка Полтавської обл. У 1816-1821 рр.
                                                    Навчався в Харківському університеті, в
                                                    1822-1827 рр. удосконалював свої знання
                                                    у Парижі. З 1828 р. — професор у вищих
                                                    навчальних закладах Петербурга. Основні
                                                    наукові праці стосуються математичного
                                                    аналізу, математичної фізики і теоретич-
                                                    ної механіки. Розв’язав низку важливих
                                                    задач гідромеханіки, теорії пружності, ба-
                                                    лістики, створив загальну теорію удару.
                                                    Розвинув принцип можливих переміщень,
                                                    варіаційні принципи механіки, зокрема
                                             сформулював загальний варіаційний принцип для
                                             неконсервативних систем. Прочитані Остроград-

                                                                                         335
   343   344   345   346   347   348   349