Page 344 - 79
P. 344

Література

                            ніці  Ейлер  встановив  закон  збереження  моменту  кількості  руху,
                            розвинув теорію моментів інерції, започаткував перетворення меха-
                            ніки з геометричної в аналітичну. Разом з Д.Бермуллі Ейлер створив
                            механіку  рідин  і  газів,  зокрема  сформулював  основні  закони  руху
                            ідеальної рідини, і є основоположником гідродинаміки як науки.


                                                         10. Жуковський Микола Єгорович
                                                    (17.01.1847 – 17.03.1921) — російський
                                                    вчений в області механіки, основополож-
                                                    ник сучасної аеродинаміки, народився в с.
                                                    Орехово (нині Володимирська обл.). У
                                                    1868 році закінчив Московський універси-
                                                    тет. Основні наукові роботи стосуються
                                                    аеродинаміки, гідромеханіки, прикладної
                                                    механіки, теорії диференціальних рівнянь.
                                                    В області механіки незмінних систем ви-
                                                    вчав рух твердого тіла навколо нерухомої
                                                    точки, працював над проблемою стійкості
                                                    руху, займався дослідженнями удару аб-
                                                    солютно твердих тіл.


                                                         11.  Ішлінський  Олександр  Юльє-
                                                    вич  —  російський  механік  і  математик
                                                    народився 6.08.1913 р. в Москві. Закінчив
                                                    Московський університет (1935), з яким в
                                                    основному пов’язана його наукова і педа-
                                                    гогічна  діяльність.  Деякий  час  (1948  –
                                                    1955)  очолював  інститут  математики  АН
                                                    УРСР  і  був  одночасно  професором  Київ-
                                                    ського  університету.  Наукові  роботи  сто-
                                                    суються  проблем  загальної  механіки,  ди-
                                                    наміки  твердого  тіла  і  гіроскопів,  теорії
                                                    коливань, теорії систем інерційної навіга-
                                                    ції  і  керування,  теорії  тертя,  пружності  і
                                                    пластичності.  Фундаментальні  результати
                                                    отримані Ішлінським в області нелінійної
                                                    механіки,  теорії  стихійності,  динаміки
                                                    відносного  руху,  теорії  коливань,  механі-
                                                    ки ракет.




                                                                                         331
   339   340   341   342   343   344   345   346   347   348   349