Page 97 - 78

викликають місцеві ураження . опіки, металізацію шкіри,
електричні знаки. Проходячи через тіло людини,
електричний струм здійснює термічну, електролітичну,
механічну та біологічну дію. Термічна дія електричного
струму - це нагрівання людського організму. Термічна дія
викликає опіки окремих ділянок тіла при проходженні
через них електричного струму, а також при зовнішньому
впливі на них електричної дуги. Зовнішній вигляд опіків
може бути різний - від почервоніння шкіри та утворення
пухирів з рідиною до обвуглення біологічних тканин.
Електрична дуга, також, є причиною металізації шкіри, яка
пов'язана з проникненням в неї дрібних частин металу
при його плавленні під дією високої температури. Дія
потужного ультрафіолетового випромінювання електричної
дуги викликає електроофтальмію - запалення зовнішніх
слизових оболонок очей.
Біологічна дія електричного струму виявляється у
подразненні та збудження нервових волокон та тканин
організму та розладі внутрішніх біоелектричних процесів.
Електролітична дія електричного струму виявляється
у розпаді крові та плазми та порушенні їхнього фізично -
хімічного складу.
Механічна дія електричного струму визначається
розривом та розшаруванням тканин викликаним
електродинамічним ефектом та утворенням пари від
перегрітої тканинної рідини та крові. Механічні
пошкодження зумовлені збудженням та судомним
скороченням м'язів тіла, що може викликати їх розрив
або пошкодження шкіри, вивих суглобів і навіть перелом
кісток.
Чинники, що визначають важкість ураження
електричним струмом: сила струму і електричний опір
тіла людини, тривалість дії струму, рід струму (постійний
чи змінний ), його частота, індивідуальні особливості
людини та умови навколишнього середовища. На опір тіла
людини впливає також фізичний та психічний стан,
хворобливість, втома, голод, стан сп'яніння , емоційне
збудження.
Допустимим вважається струм, при якому людина
може самостійно звільнитися від електричного кола.
Граничне допустима сила струму може визначатися за
емпіричною формулою