Page 101 - 78

3. Інгібітори для запобігання гідроутворень( метанол,
діетіленгліколь) та корозії, одоранти(речовини для надання
газу запаху).
4.Речовини пластового походження: нафта, природні та
нафтові гази: метан, азот, сірководень, етан, бутан, пропан та
інше.
5. Промислові товарні парки та нафтозбірні пункти.
6. Методи підвищення проникності привибійної зони:
кіслотна обробка свердловин(соляна та плавікова кислота,
ПАР, магній).
Для небезпечних хімічних речовин встановлюється їх
гранично допустима концентрація ГДК в повітрі, воді та
інших середовищах. Гранично-допустима концентрація - це
максимальна кількість небезпечно-хімічних речовин в
одиниці об'єму чи ваги, яка при щоденному впливі протягом
необмежене тривалого часу не викликає в організмі
паталогічних відхилень, а також наступних негативних змін у
потомстві. При встановленні ГДК використовують
розрахункові методи, результати біологічних експериментів, а
також матеріали спостережень.
Оцінку впливу хімічних небезпек при вмісті в повітрі
робочої зони одночасно декількох шкідливих речовин
односпрямованої дії здійснюють за сумою відношень
фактичних концентрацій речовини до їх ГДК, яка не повинна
перевищувати одиниці

С 1 С 2 С 3 С n
, 1




... 
(3.24)
ГДК 1 ГДК 2 ГДК 3 ГДК n
де c 1, c 2,…c n - фактична концентрація шкідливих речовин,
мг/м ;
ГДК 1, ГДК 2,..,ГДК n - відповідно гранично допустимі
концентрації, мг/м
До речовин односпрямованої дії належать такі речовини,
які близькі за хімічною будовою та характером впливу на
організм людини.
У випадку періодичної дії шкідливих речовин в повітрі
робочої зони використовується поняття середньозмінної
концентрації
с t  c t  ... c t
2
n
n
2
1
1
,
(3.25)
Сс
3 
t  t  ... t n
1
2