Page 119 - 77
P. 119
шими розмірами, мінімумом рухомих частин, відсутністю
клапанів і клапанних коробок, простотою виготовлення і екс-
плуатації, великою економічністю. Основні їх елементи – ро-
тор, статор, відсікач. Ротор – обертовий робочий орган, що
приводиться в рух безпосередньо від двигуна. Статор – неру-
хомий орган, де розміщені прийомна і нагнітальна порожни-
ни. Відсікач – робоча частина, що відмірює при русі рідини
деякий її об’єм і переміщає у порожнину нагнітання.
Роторні насоси також одержали дуже широке поширення.
Основна область їх застосування – перекачування в’язких ре-
човин. Одногвинтові насоси застосовують при відкачуванні
забрудненої води із вугільних шахт, при видобуванні нафти із
свердловин, для підйому води із колодязів, при транспорту-
ванні патоки і дріжджів. Їх використовують в хімічній проми-
словості для транспортування лугів, кислот, масел, різних
розчинів, пластмас, води з піском, глинистих розчинів, папе-
рової маси. На нафтобазах їх застосовують для перекачування
темних нафтопродуктів.
6.2 Конструктивні схеми і конструкції поршневих насосів
Найпростіший поршневий насос (рисунок 6.1) складається
із циліндра 1, поршня 2, за допомогою штока 3, з’єднаного з
приводною частиною насоса, і розміщених в клапанній ко-
робці 4, всмоктувального 5 і нагнітального 6 клапанів.
Рисунок 6.1 – Схема поршневого насоса
Приводна частина насоса включає повзун (крейцкопф) 7,
шатун 8 і кривошип 9. Простір, що знаходиться між поршнем
і клапанами, називається робочою камерою насоса. Її об’єм
змінюється залежно від положення поршня. Мінімальний
об’єм (крайнє ліве положення поршня) називається об’ємом
мертвого (або шкідливого) простору V м. Максимальний об’єм
- 35 -