Page 119 - 77
P. 119

шими  розмірами,  мінімумом  рухомих  частин,  відсутністю
                            клапанів і клапанних коробок, простотою виготовлення і екс-
                            плуатації, великою економічністю. Основні їх елементи – ро-
                            тор, статор, відсікач. Ротор – обертовий  робочий орган, що
                            приводиться в рух безпосередньо від двигуна. Статор – неру-
                            хомий орган, де розміщені прийомна і нагнітальна порожни-
                            ни. Відсікач – робоча частина, що відмірює при русі рідини
                            деякий її об’єм і переміщає у порожнину нагнітання.
                                 Роторні насоси також одержали дуже широке поширення.
                            Основна область їх застосування – перекачування в’язких ре-
                            човин.  Одногвинтові  насоси  застосовують  при  відкачуванні
                            забрудненої води із вугільних шахт, при видобуванні нафти із
                            свердловин,  для  підйому  води  із  колодязів,  при  транспорту-
                            ванні патоки і дріжджів. Їх використовують в хімічній проми-
                            словості  для  транспортування  лугів,  кислот,  масел,  різних
                            розчинів, пластмас, води з піском, глинистих розчинів, папе-
                            рової маси. На нафтобазах їх застосовують для перекачування
                            темних нафтопродуктів.

                             6.2 Конструктивні схеми і конструкції поршневих насосів

                                 Найпростіший поршневий насос (рисунок 6.1) складається
                            із циліндра 1, поршня 2, за допомогою штока 3, з’єднаного з
                            приводною  частиною  насоса,  і  розміщених  в  клапанній  ко-
                            робці 4, всмоктувального 5 і нагнітального 6 клапанів.







                               Рисунок 6.1 – Схема поршневого насоса

                                 Приводна  частина  насоса  включає  повзун  (крейцкопф)  7,
                            шатун 8 і кривошип 9. Простір, що знаходиться між поршнем
                            і  клапанами,  називається  робочою  камерою  насоса.  Її  об’єм
                            змінюється  залежно  від  положення  поршня.  Мінімальний
                            об’єм  (крайнє  ліве  положення  поршня)  називається  об’ємом
                            мертвого (або шкідливого) простору V м. Максимальний об’єм


                                                          - 35 -
   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124