Page 99 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ

5.4.3 Власна провідність напівпровідників

Власна провідність напівпровідників – це провідність
чистих напівпровідників без домішок.
Суттєва відмінність чистих напівпровідників від металів
– двоїста природа провідності. Коли електрон переходить з
зони валентності в зону провідності через заборонену зону,
з`являється електрон провідності і вільне місце (вакансія) в
зоні валентності (дірка), яке може бути заповнене іншим елек-
троном з другого атома. Кількість вільних електронів дорів-
нює числу “дірок”. В електричному полі електрони провідно-
сті будуть рухатись в одному напрямі, а “дірки” – в протиле-
жному. Коли “дірка” заповнюється електроном з сусіднього
атома, в ньому утворюється вільне місце (рис. 5.15). Тобто рух
квазічастинки (“дірки”) протилежний рухові електрона і від-
повідає рухові додатної частинки із зарядом, рівним заряду
електрона. “Дірка” – позитивна частинка, позначається p (по-
зитив), електрон – негативна – n (негатив).

Рисунок 5.15

Таким чином, чистий напівпровідник без домішок має
провідність n і p типу, або електронно-діркову. Власна
провідність напівпровідників має електронно-діркову при-
роду.

94