Page 9 - 72
P. 9

чення. Безумовно це є свідченням того, що до розуміння про-
                            блеми  переходу  на  ринкові  умови  господарювання  спочатку
                            відносились  дещо  легковажно,  фактично  зводячи  її  до  про-
                            блеми зміни власника засобів виробництва. Сьогодні вже мо-
                            жна констатувати, що в багатьох випадках (але далеко не зав-
                            жди) зміна власника вирішує деякі проблеми ствердження ри-
                            нкових відносин, але повністю їх не вирішує.
                                  Справа  в  тому,  що  крім  організаційних  питань,  якщо
                            можна так висловитись, перехід на ринкові відносини потре-
                            бує більш складної зміни самого підходу до здійснення госпо-
                            дарської діяльності, її оцінки і призначення. Ці питання можна
                            віднести до питань господарського світогляду, які не вирішу-
                            ються простою зміною поглядів на ті чи інші події, а потре-
                            бують  від  кожного  громадянина  копіткої,  а  інколи  і  важкої
                            праці, щоб переоцінити раніше засвоєні погляди та оцінки. На
                            практиці це означає відмову від радянської системи світогля-
                            ду на господарську діяльність у сфері суспільного виробницт-
                            ва  і  послідовну  заміну  її  на  систему  ринкового  світогляду.
                            Щоб більш детально розглянути ці питання, нам потрібно бу-
                            де зробити невеликий історичний екскурс в недалеке минуле.
                                  Перш за усе ми повинні підкреслити характерні риси ра-
                            дянської системи господарських відносин, на яких будувалась
                            вся система поглядів не тільки керівництва підприємств, але й
                            більшості  пересічних громадян. Ця система поглядів базува-
                            лась,  по-перше,  на  визнанні  ієрархічної  структури  інтересів,
                            при якій інтереси вищих структур мали абсолютний пріоритет
                            над інтересами нижчих. Так, інтереси народного господарст-
                            ва, за визначенням керівних органів, мали пріоритет над інте-
                            ресами  галузей  промисловості  чи  сільського  господарства,  а
                            інтереси останніх мали пріоритет над інтересами  підприємств
                            чи  підлеглих  організацій.  Такий  підхід  застосовувався  і  при
                            оцінці діяльності окремих галузей чи підприємств.
                                  Не  мала  принципового значення  збитковість  діяльності
                            окремих  галузей  чи  підприємств,  якщо  визначалось,  що  їх
                            продукція потрібна відповідно для народного господарства чи
                            галузі. Тому планово збиткові підприємства, а також і  галузі
                            були  нормальним явищем. Ми не будемо більш детально роз-
                            глядати особливості господарських відносин в радянські часи,
                            підкреслимо лише, що в радянській економіці існували майже
                            всі показники, що існують в будь якій ринкової економіці: со-


                                                            4
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14