Page 16 - 70

де M об . — обертовий момент, що діє на рамку із струмом;
B — магнітна індукція в робочому зазорі між рамкою і постійним
магнітом; n —- кількість витків у рамці; s — площа рамки; R —
електричний опір рамки; W — протидіючий момент пружини
вольтметра;  — кут повороту рамки.

1.2. Міжнародні метрологічні організації і державна
система вимірювань

Розвиток взаємозв’язків між різними країнами вимагає між-
народної єдності мір і одиниць вимірювань. Першим кроком в цьо-
му напрямку слід вважати введення у Франції в кінці 18 ст. метрич-
ної системи мір. Велика Французька революція стимулювала вче-
них Франції до створення системи мір «на всі часи, для всіх наро-
дів». В 1791 р. Національні збори Франції затвердили пропозицію
Парижської Академії наук про введення метричної системи мір і
доручили комісарам цієї Академії (Кулон, Деламбер, Лагранж, Ла-
вуазьє, Лаплас і ін.) виконати роботи по експериментальному ство-
ренню одиниць довжини та маси. В 1799 р. ця робота, яка проводи-
лась під міжнародним наглядом, була закінчена. В результаті були
узаконені платинові прототипи метра та кілограма, які були здані на
зберігання в Архів Франції. Метр як одиниця довжини був встанов-
лений рівним одній сорока мільйонній частині земного меридіану.
3
Кілограм як одиниця маси дорівнював масі води об’ємом 1 дм при
2
о
температурі 4 С. За одиницю площі був прийнятий 1 м , об’єму —
3
1 м . Таким чином було практично реалізовано метричну систему
мір.
В 1875 р. 17 країн на Міжнародній дипломатичній конферен-
ції по метру підписали Метричну конвенцію, згідно з якою було за-
початковане міжнародне співробітництво країн у напрямку розвит-
ку нових мір та ваг. Було створено Міжнародне бюро мір та ваг і
Міжнародний комітет мір і ваг (МКМВ) у складі вчених з різних
країн, які повинні були здійснювати керівництво діяльністю Між-
народного бюро мір і ваг. Було ухвалено проводити не менше ніж 1
раз на 6 років Генеральні конференції по мірам і вагам МКМВ для

12