Page 14 - 7

зв'язаний з мережевим адаптером. Довжина кабеля між трансівером і
адаптером може сягати 50 м. Це дозволяє в досить великих межах
змінювати місце розташування станцій, не торкаючи основний кабель,
що прокладається від одного приміщення до іншого, як правило, у
спеціальних монтажних коробах. Всередині приміщень переважно
використовується трансіверний кабель. Підключення інтерфейсного
кабеля до адаптера здійснюється за допомогою інтерфейсу AUI
(Attachment Unit Interface) і стандартного 15-ти контактного роз”єму
DB15.
Для мереж системи 10Base2 максимальна довжина сегмента
складає 185 м, хоча більшість типів мережевих адаптерів допускають
збільшення цього параметра до 200. Максимальна кількість станцій, що
підключаються до сегмента, повинна бути не більше 30. Підключення
станції здійснюється за допомогою Т і BNC конекторів. Т-конектор являє
собою невеликий трійник, що однією стороною підключається до
мережевого адаптера, а двома іншими через BNC-конектори - до
коаксіального кабеля.
Використовуючи спеціальні повторювачі (репітери) можна
з”єднувати між собою до 5 сегментів мережі. У цьому випадку
максимальна довжина мережі Ethernet 10Base5 складає 2.5км, а
максимальна довжина мережі Ethernet 10Base2- 1км. Репітери можуть
розташовуватися в довільній ділянці сегмента, утворюючи мережі різної
конфігурації, лінійної чи розгалуженої. Більш того, репітери дозволяють
об'єднати мережі з товстим і тонким кабелем. В даний час з'явилися
багатопортові повторювачі, що дозволяють об'єднати кілька сегментів у
вигляді зіркоподібної структури. Таким чином, за допомогою
повторювачів може бути організована досить оптимальна структура
мережі.
Удосконалення мережевих засобів, і в першу чергу адаптерів,
дозволило широко використовувати кручені пари провідників як
передавальне середовище локальних обчислювальних мереж. Так, у
рамках мережі Ethernet і, відповідно, стандарту IEEE 802.3 розроблена
специфікація 10Base-T, що визначає використання як передавальне
середовище кручені пари провідників з довжиною кабелю до 100 м. При
цьому для зв'язку між пристроями мережі використовується дві кручені
пари, одна для передачі, а інша для прийому інформації. Звичайно,
замість двох кабелів з однією парою кручених провідників в кожному,
використовують один кабель з чотирма парами провідників. При цьому,
крім економічних і технологічних переваг, з'являється можливість
переходу на більш високошвидкісні мережі без заміни існуючого кабелю.
Основним структурним елементом мережі є концентратор (Hub),
до якого радіально (мал. 2) підключаються станції. Для з'єднання
кручених пар провідників з концентратором і мережевим адаптером
використовуються стандартні телефонні роз”єми RJ-45.
Перевагою такої структури є наявність роздільних ліній для передачі і
прийому інформації. Це забезпечує більш високу живучість, тому що
вихід з ладу або відключення одного із сегментів не впливають на
роботу інших мережевих сегментів. Мережа більш проста в
експлуатації, її структура дозволяє досить швидко знайти несправну
ділянку. Всім цим пояснюється популярність мереж Ethernet на основі
кручених пар провідників.

14