Page 10 - 6907

відбувається перехід від одиничного поняття до загального, від одиничних суджень

до загальних.
Аналіз – метод наукового пізнання, який дає змогу виявляти сутність
досліджуваних явищ і процесів шляхом їх розчленування на складові елементи і
виявляти головне, суттєве. Він передбачає перехід від цілісного сприйняття об’єкта

дослідження до виявлення його будови, складу, а також властивостей, зв’язків.
Синтез - метод наукового пізнання, котрий передбачає з’єднання окремих
сторін, елементів, властивостей, зв’язків досліджуваного об’єкта та його вивчення

як єдиного цілого. Це не довільне, еклектичне поєднання частин, елементів цілого, а
діалектичне ціле з виокремленням його суті. Результатом синтезу є якісно нове
утворення, властивості якого обумовлюються внутрішнім взаємозв’язком і

взаємозалежністю елементів.
Індукція - перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про
частину робиться висновок про об’єкт загалом. При цьому думка дослідника

рухається від часткового, одиничного через особливе до загального. Індукція
пов’язана з узагальненням результатів спостереження та експерименту, з рухом
думки від одиничного до загального. Індуктивні узагальнення завжди мають
проблемний, (імовірностний) характер, вони, зазвичай, розглядаються як емпіричні

закони та дослідні істини.
Дедукція– це процес, в якому висновок щодо якогось елементу робиться на

підставі знання загальних властивостей усієї множини. Отже, думка дослідника
рухається від загального до часткового, (одиничного). Дедуктивний висновок дає
змогу краще пізнати одиничне, оскільки з його допомогою отримується нове
(виведене) знання, що певний предмет або явище має ознаки, які властиві усьому

класу. Об’єктивною основою дедукції є те, що кожний предмет або явище
сполучають у собі єдність загального та одиничного, і це дає змогу пізнавати
одиничне на базі знання про загальне.

Моделювання – це метод наукового пізнання, який ґрунтується на
дослідженні об’єкта (оригіналу) шляхом використання його копії (моделі), котра
пізнається з певних, визначених дослідником сторін. Сутність цього методу полягає

у відтворенні властивостей об’єкта дослідження на спеціально створеному аналогові
– моделі. Під моделлю розуміють умовні зображення, що замінюють об’єкт пізнання
і є джерелом інформації стосовно нього, спосіб виразу властивостей, зв’язків і явищ

реальної дійсності на основі аналогії.
Системний метод полягає у комплексному дослідженні великих і складних
об’єктів (систем), вивченні їх як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх
елементів і частин.

3. Гіпотези у методології наукових досліджень

10