Page 55 - 6904

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиці
Таблиця (номер)
Назва таблиці

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують

симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву
не підкреслюють.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Таблицю з
великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні

таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною.
Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну

частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять
за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її
головку, в другому випадку – боковик.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова,

його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому
повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками, Ставити лапки замість
цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються не слід.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому
ставлять прочерк.
Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-
орфографічних правил.
Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки

суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розмішують на окремих рядках. Це
стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких
однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не
одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення

вписують всередині рядків тексту.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати
безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі.

Значення кожного символа і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка.
Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

55