Page 53 - 6904
P. 53

Відповідний опис у переліку посилань:

              6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Навчальний посібник.-
       К.: “КМ Асаdеmіа”,1998.- 192с.
              Для  підтвердження  власних  аргументів  посиланням  на  авторитетне  джерело
       або  для  критичного  аналізу  того  чи  іншого  друкованого  твору  слід  наводити

       цитати.  Науковий  етикет  вимагає  точно  відтворювати  цитований  текст,  бо
       найменше  скорочення  наведеного  витягу  може  спотворити  зміст,  закладений
       автором.

              Загальні вимоги до цитування такі:
                текст  цитати  починається  і  закінчується  лапками  і  наводиться  в  тій
       граматичній  формі,  в  якій  він  поданий  у  джерелі,  із  збереженням  особливостей

       авторського  написання.  Наукові  терміни,  запропоновані  іншими  авторами,  не
       виділяються  лапками,  за  винятком  тих,  що  викликали  загальну  полеміку.  У  цих
       випадках використовується вираз “так званий”.

              цитування  повинно  бути  повним,  без  довільного  скорочення  авторського
       тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні
       допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками.
       Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо

       перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
              кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

              при  непрямому  цитуванні  (переказі,  викладі  думок  інших  авторів  своїми
       словами), слід давати відповідні посилання на джерело;
              якщо  виявляється  ставлення  автора  статті  до  окремих  слів  або  думок  з
       цитованого  тексту,  то  після  них  у  круглих  дужках  ставлять  знак  оклику  або  знак

       питання;
              якщо  автор  статті,  наводячи  цитату,  виділяє  в  ній  деякі  слова,  робиться
       спеціальне  застереження,  тобто  після  тексту,  який  пояснює  виділення,  ставиться

       крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора статті, а весь текст застереження
       вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. – М.Х.),
       (підкреслено мною. – М.Х.), (розрядка моя. – М.Х.).

               Нумерація
              Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно
       подавати  безпосередньо  після  тексту,  де  вони  згадані  вперше,  або  на  наступній

       сторінці.  Ілюстрації  і  таблиці,  які  розміщені  на  окремих  сторінках  дисертації,
       включають  до  загальної  нумерації  сторінок.  Таблицю,  малюнок  або  креслення,
       розміри  якого  більше  формату  А4,  враховують  як  одну  сторінку  і  розміщують  у
       відповідних місцях після згадування в тексті.

              Ілюстрації  позначають  словом  «Рис.»  і  нумерують  послідовно,  за  винятком
       ілюстрацій, поданих у додатках.


                                                                                                          53
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58