Page 34 - 6891

їхній підвищений еколого-геологічний ефект. Практичний інтерес
представляє вивчення зони впливу повітряних викидів АЕС
механізму майданного розподілу на ґрунтах довгочасних
радіонуклідів, що вносять основний внесок у формування
радіогеохімічної (радіогеоекологічної) обстановки [9].
Для кількісної оцінки просторового розподілу на ґрунтах
техногенних радіонуклідів в одному з регіонів України була
організована спостережлива мережа радіогеохімічного
опробування.
Радіус спостережень у зоні стійкого радіогеохімічного
впливу по-вітряних викидів одиничної АЕС, відповідно
теоретичним і експери-ментальним оцінкам був прийнятий
приблизно 100 км.
Виходячи з рекомендацій МАГАТЕ при організації мережі
спосте-реження, оцінки й прогнозу нагромадження в ґрунтах
повітряних вики-дів радіонуклідів АЕС особливо враховуються
наступні фактори:
1. Число діючих, тих, що будуються й проектованих блоків
станцій; 2. Висота вентиляційної труби;
Утвір границь зони стійкого нагромадження радіонуклідів
на відстань від 3-6 до 80-100 км і більше;
3. Сезонні й багаторічні гідрометеорологічні
обстановки (повто-рюваність, сила вітрів і т.д.)
З урахуванням багаторічної експлуатації АЕС (до 30-40
років) і значної тривалості розпаду ряду техногенних радіонуклідів
оцінка і прогноз їх нагромадження у верхній зоні літосфери
відноситься до ра-діохімічної системи МНР ГС. У зоні впливу
повітряних викидів АЕС формується атмогеохімічна система «АЕС
– ґрунти» (АГС АЕС-ПҐ), що характеризуються закономірною
зміною концентрацій радіонуклідів на ґрунтах у міру віддалення від
станції з розподілом на прилягаючі території, близьким до
кругового.
З розрахункових залежностей визначається стійке
положення кон-центрацій радіоактивних домішок у струмені
викидів АЕС зі зменшен-ням їх величини в 60-70 раз на відстань від
3 до 100 км [8].

34