Page 19 - 6890

матеріалом. Останній механізм може бути реалізовано двома
шляхами:
1) основна частина твердої складової зважується у масі потоку за
рахунок турбулентного перемішування останньої. Найбільш крупні
фракції на першій стадії процесу втрачають контакт з руслом й
також переходять у зважений стан в наслідок зіткнення (при своєму
русі) з елементами шорсткості осередку селеформування.
2) селеформуючі породи, що залягають на великих нахилах (і>i кр) й
не мають зчеплення (в умовах повного затоплення) набувають
можливості самостійного масового лавинного руху, переміщуючись
з водою, вони переміщуються й в кінці кінців формують селеву
масу високої щільності.
Граничне насичення потоків твердою складовою
визначається:
1) витратами потоку;
2) мінералогічним й гранулометричним складом
селеформуючих порід;
3) морфометричними характеристиками осередків
селеформування.
Існує пряма залежність між концентрацією твердої фази в
потоці й нахилом русла:
о
1) При малих його значеннях (0-5 ) сельові потоки великої
3
щільності (більш ніж 2000 кг/м ) не формуються навіть при великих
витратах водного потоку.
2) Сельові потоки великої щільності формуються на
о
нахилах 16-18 й більше.
3
3) Щільні сельові потоки (2300-2500 кг/м ) можуть
о
рухатись без витрат маси на малих нахилах (2-3 ).
3
4) При великій щільності сельової суміші (2450-2500 кг/м
3
при щільності твердої складової 2650 кг/м ) потоки можуть
зупинятися без видимих наслідків розпаду на тверду й рідку
о
складові на нахилах 4-6 .
Вважається, що концентрація влекомої фази (ρ), більша ніж:

ρ = 1,21i 0/(1-2i 0), (2.1)
де i 0 – нахил русла, неможлива.

19