Page 31 - 6888

положення ДБН В.1.1-3 та розглядати доцільність вжиття
наступних заходів, спрямованих на запобігання і стабілізацію цих
процесів:
- зміна рельєфу схилу з метою підвищення його стійкості;
- регулювання стоку поверхневих вод за допомогою
вертикального планування території і улаштування системи
поверхневого водовідведення;
- попередження інфільтрації води в ґрунті і ерозійних
процесів;
- регулювання стоку підземних вод;
- агролісомеліорація;
- закріплення ґрунтів (у тому числі армуванням);
- улаштування утримувальних споруд;
- інші заходи (регулювання теплових процесів за допомогою
теплозахисних пристроїв і покриттів, встановлення охоронних зон
тощо).
Якщо вжиття заходів і споруд активного захисту, вказаних
вище, повністю не виключає можливість утворення зсувів і обвалів,
а також у разі технічної неможливості або недоцільності активного
захисту слід передбачати заходи пасивного захисту (в залежності
від типу зсуву можливо пристосування споруд, що захищаються, до
обтікання їх ґрунтовими масами, які зміщуються по схилу,
уловлювальні споруди і пристрої, протиобвальні галереї тощо).
При проектуванні протизсувних і протиобвальних споруд і
заходів на берегах водоймищ і водотоків необхідно дотримуватися
вимог Водного кодексу України, ДБН В.2.4-3 та розділів 7 і 8 цих
Норм.
При виборі заходів і споруд з інженерного захисту, а також їх
комплексів слід враховувати види можливих деформацій схилу
(укосу), ступінь відповідальності об'єктів, що захищаються, їх
конструктивні та експлуатаційні особливості.
Якщо встановлено, що територія зсувів виходить за межі
ділянки, що захищається, і розташована на площі декількох
власників, протизсувні споруди розраховують згідно з техніко-
економічними обґрунтуваннями в межах зсуву незалежно від
власності землі.
Клас наслідків (відповідальності) захисних споруд у

31