Page 31 - 6886
P. 31

газліфта  –  типу  ЛНП,  причому  установка  ЛНТ  призначена  для
         відбору    рідини    із   високопродуктивних      свердловин     по
         затрубному простору.
               Умовні позначення установок можуть приймати наступний
         вигляд: ЛН-73Б-35-112К2, ЛНТ-73Б-35. В них: Л, ЛН, ЛНТ, ЛНП
         – тип газліфтної  установки; перше число після букв –  умовний
         діаметр  колони  НКТ,  мм;  букви  А,  Б,  В  –  умовний  зовнішній
         діаметр газліфтного клапана, який дорівнює відповідно 38, 25 і
         20 мм; наступне двозначне число – допустимий перепад тиску на
         свердловинне  обладнання,  МПа;  останнє  тризначне  число  –
         максимальний діаметр пакера, мм; К – виконання за корозійною
         стійкістю (К1 – для середовищ, що містять СО 2 до 6%; К2 – для
         середовищ, що містять СО 2  та Н 2S до 6%; К3 – для середовищ,
         що  містять  Н 2S  і  СО 2  до  25%;  І  –  для  випадків,  коли  в
         свердловині застосовуються інгібітори).
               Технічна характеристика газліфтних  установок  наведена в
         таблиці  2.2.  До  складу  свердловинного  обладнання  газліфтної
         установки  входять  свердловинні  камери,  газліфтні  клапани,
         проміжний пакер з гідромеханічним керуванням і приймальним
         клапаном (рис. 2.3).
               В  процесі  експлуатації  свердловин  застосовують  різні
         методи  зниження  пускового  тиску,  які  базуються  на  видаленні
         частини  рідини  з  підйомної  колони.  Найбільш  ефективним  є
         застосування пускових газліфтних клапанів.
               Пускові  клапани  встановлюються  в  свердловинних
         камерах, які входять до складу колони НКТ, нижче за статичний
         рівень  рідини.  Умовне  позначення  клапанів:  Г  -  газліфтний
         клапан  сильфонного  типу;  число  після  букви  -  умовний
         зовнішній діаметр клапана в мм; Р - робочий газліфтний клапан,
         без букви Р - пусковий; одиниця перед буквою Г – номер моделі.
         Технічна характеристика газліфтних клапанів наведена в таблиці
         2.3.
               Газліфтні клапани Г (рис. 2.4) складаються з пристрою для
         зарядки,  сильфонної  камери,  пари  шток-сідло,  зворотного
         клапана  і  пристрою  фіксації  клапана  в  свердловинній  камері.
         Сильфонну  камеру  заряджають  азотом  через  золотник,
         встановлений у вкрученому заряднику. Тиск в сильфонній камері
         клапана  регулюють  через  зарядник  на  спеціальному  стенді.
         Сильфонна  камера  –  герметична  зварна  посудина  високого
         тиску,   основним  робочим        органом     якої   є   металевий
         багатошаровий сильфон.
               Пара шток-сідло – запірний пристрій клапана, до якого газ
         поступає  через  отвір,  що  сполучається  із  кільцевим  простором
         через  вікна  свердловинної  камери.  Отвір  розташований  між


                                          30
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36