Page 6 - 6885

верстаті протягом року. Чим більша номенклатура деталей, яка необхідна для
завантаження обладнання, тим менша серійність. Коефіцієнт серійності
визначається за формулою:

К 
с
сер
Т шт ,
де  - такт (або темп) випуску виробу, шт/хв.;
сер
Т шт - середнє значення штучно-кошторисного часу по операціях
механічної обробки, хв.:
К
 Т шт. і
сер
Т шт  і1
К
Т
де шт. і - час, необхідний для механічної обробки однієї деталі на і-тій
операції;
К – кількість операцій.
Величина такту випуску деталі визначається за формулою:

Ф 60
  д
N ,
де N- річна програма випуску деталей, шт.
Прийняті наступні значення коефіцієнта серійності:
1  К  2
с - для масового виробництва;
2  К с  10 - для крупносерійного;

10  К с  20 - для середньосерійного;
20  К с  40 - для дрібносерійного;
К с >40 – для одиничного.
Для визначення середнього штучного чи середньо-кошторисного часу
по операціях механічної обробки можна скористатися нормувальними даними
з існуючого на виробництві технологічного процесу обробки аналогічної
деталі, або провести узагальнене нормування розроблюваного технологічного
процесу, використовуючи наближені методи визначення норм часу з
таблицями, приведеними в додатку Б.
В серійному виробництві кількість деталей в партії n для одночасного
запуску допускається визначити спрощеним способом:
N a 
n 
Ф ,
де N – річна програма випуску деталей, шт.;
a – число днів, на які треба мати запас деталей (тобто періодичність

6