Page 41 - 6885


   ,
ср
m  1

де  - допуск замикаючої ланки;
m - загальна кількість ланок ланцюга.
При неповній (частковій) взаємозамінюваності необхідна точність
замикаючої ланки розмірного ланцюга досягається не у всіх розмірних
ланцюгах,а у переважної їх більшості, коли в розмірний ланцюг включають
усі ланки або змінюють в ній частину ланок без підбору або зміни їх
величини. Про доцільність застосування цього методу можна судити за

середньою величиною допуску ñð для усіх ланок розмірного ланцюга

 ср   ,
t  (  ) 1
m
де t - коефіцієнт ризику при величині ризику, рівною 0,27%; t=3;
 - коефіцієнт, що характеризує закон розсіювання.
1
  .
При законі розсіювання, близького до закону Гауса 9 При t=3 і
1
  .
9


   ,
ср
m  1
Суть методу пригону полягає в тому, що необхідна точність
замикаючої ланки досягається в результаті зміни величини однієї із
заздалегідь намічених складових ланок шляхом зняття з нього необхідного
шару матеріалу. Така ланка називається компенсуючою. Метод пригону
застосовується тільки в одиничному і в дрібносерійному виробництві.
При регулюванні необхідна точність замикаючої ланки досягаєтеся
шляхом зміни величини заздалегідь вибраної компенсуючої ланки без зняття з
нього шару матеріалу (застосовуються рухливі і нерухомі компенсатори).
Число східців нерухомих компенсаторів визначається по формулі

N  K
   ком ,

m 1 
 ком    i  
i 1 - найбільша можлива величина компенсации;
 i - економічно досяжний допуск і-ої складової ланки;

41