Page 18 - 6885
P. 18

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4
                        Розрахунок припусків на механічну обробку
                 Література: [1],[4], [13], [14], [16], [17].

                 1 Мета заняття
                 1.1 Ознайомитися із складовими елементами припуску та методами
          визначення припусків.
                 1.2 Вивчення на прикладі розрахунку методики визначення припусків
          та граничних розмірів.
                 2 Задачі заняття
                 2.1 Розрахунок припусків аналітичним методом.
                 2.2 Визначення припусків дослідно-статистичним методом.
                 2.3 Побудова схем графічного розміщення припусків і допусків на
          обробку конкретних поверхонь.
                 3 Короткі теоретичні відомості
                 Припуск  на  обробку  поверхонь  деталі  може  бути  визначений
          розрахунково-аналітичним   методом   або   дослідно-статистичним   (за
          відповідними довідковими таблицями).
                 В  серійному  і  одиничному  виробництвах  використовуються
          статистичний (табличний) метод визначення проміжних припусків на обробку
          заготовки,  що  забезпечує  більш  швидку  підготовку  виробництва.  Однак
          статистичний метод не залежить від технологічного процесу обробки деталі і
          умов його здійснення, тому припуски, визначені цим методом, є завищені.
                 В масовому і крупносерійному виробництвах припуски, як правило,
          визначають  розрахунково-аналітичним  методом,  розробленим  проф.  В.М.
          Кованом. Цей метод в порівнянні з табличним  дозволяє скоротити відходи
          металу в стружку, створює єдину систему визначення припусків на обробку і
          розмірів деталей по технологічних переходах.

             3.1 Аналітичний метод  визначення припусків
                 Суть цього методу полягає в тому, що мінімальний припуск Z i min, який
          необхідно  зняти  на  даному  переході,  повинен  містити  всі  дефекти,  які
          залишились від попереднього переходу, а також похибку установки на даному
          переході.
                 До    дефектів    попереднього   переходу,    які   потрібно
          усунути,відноситься (елементи припуску):
          RZ i-1 – максимальна висота нерівностей, отримана на попередньому переході;
          (h) T i-1 – глибина дефектного шару попереднього переходу;
          (Δ∑) ρ i-1 – сумарні відхилення форми і розміщення поверхні, яка обробляється;
          ε i – похибка установки на даному переході.
                 3.1.1  При  обробці  площин  значення  ρi-1;  εi  сумується  арифметично
          (односторонній  припуск  –  фрезерування,  стругання,  плоске  шліфування
          тощо):
                                                         .                               (4.1)

                                          18
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23