Page 46 - 6881

Ґрунт складається з різноманітних мінеральних, органічних та органо-

мінеральних сполук. Мінералогічний, механічний і хімічний склад

материнської породи має великий вплив на фізичні і хімічні властивості

ґрунту та його родючість. Проте, як би глибоко не була звітріла гірська

порода, вона ще не є ґрунтом. Лише виникнення життя на Землі обумовило

ґрунтоутворення. Біологічна діяльність відіграє провідну роль в утворенні

ґрунтів. Від клімату залежить кількість опадів, що впливає на розвиток

рослинності, життєдіяльність мікроорганізмів, розчинення різних сполук у

ґрунті та їх переміщення. Температура впливає на перебіг хімічних і

біохімічних реакцій. У результаті взаємодії багатьох складних процесів

формується хімічний склад ґрунту.

Найважливішою складовою частиною ґрунту є гумус. Він утворюється

з органічних рослинно-тваринних решток, які щорічно потрапляють у ґрунт і

під впливом життєдіяльності мікроорганізмів розкладаються, а з них

синтезуються речовини з яких складається гумус.

В одному грамі ґрунту міститься до 10 мільярдів живих організмів. За

їх допомогою на гектар ґрунту щорічно надходить від 20 до 50 кг азоту. У

зоні лісостепу на один гектар поверхні ґрунту припадає від 12,5 мільйона до

двох мільярдів різних безхребетних тварин. Це переважно мурахи, оси,
джмелі та інші комахи.

У ґрунті постійно чи тимчасово знаходяться патогенні мікроорганізми
– збудники інфекційних хвороб. Деякі з них (головним чином постійні

мешканці ґрунту) створюють спору – щільну оболонку, яка забезпечує їм
високу стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища.

Ґрунт містить біогенні елементи (нітроген, фосфор, калій),

макроелементи (кальцій, магній, сульфур, залізо та ін.) і мікроелементи (бор,

марган, молібден, куприм, цинк та ін.), які рослини споживають у невеликих

кількостях. Їх співвідношення і визначає хімічний склад ґрунту, який

залежить від вмісту елементів у материнській породі, кліматичних факторів,

46