Page 97 - 6872

Якщо повздовжній опір відомий, наприклад, з
електрокаротажу свердловин, або по оголенням порід, то
можна побудувати структурну карту в ізогіпсах опорного
горизонту, або карту товщини (в ізопахітах) провідної товщі:

H  S  (8.2)
e

Карти рівних значень позірного опору. Карта рівних
значень  п (ізоом) будується для фіксованої ефективної
глибини зондування, що відповідає фіксованим розносам
(тобто тут перехід від результатів ВЕЗ до ЕП, або
використовуються матеріали саме ЕП). Конкретний розмір
розносів АВ вибирають на опорних точках при порівнянні з
геологічним матеріалом характерних точок кривої
зондування, які відображають поведінку пошукового об`єкта,
наприклад, опорного горизонту, локального включення зони
глубинного розлому, заглибленного русла ріки і т.ін.
На картах ізоом високого опору, а також підняття
опорного горизонту, відображаються зонами відносного
підвищення значень позірного опору.
Вертикальний розріз уявного опору  п. Побудова таких
розрізів найбільш розповсюджена на стадії якісної
інтерпретації кривих ВЕЗ. Для прикладу, на рис. 8.1.а
показана якісна залежність кривих ВЕЗ від геологічного
середовища розрізу.
При побудові вертикального розрізу по вісі абсцис
відкладають точки ВЕЗ по профілю в лінійному масштабі.
Масштаб вибирається довільним, але таким, щоб віддаль між
точками ВЕЗ була приблизно 1,5-2,0 см; по вісі ординат (вісь
направлена вниз) відкладають піврозноси лінії живлення
AB
( ) у логарифмічному масштабі (див. рис. 8.3). Потім для
2
кожної точки ВЕЗ по профілю і кожного значення розносів
АВ по кривим зондування знімаються значення  п і
виносяться на розтин чорнилами або тушшю (при побудові
карти часто потрібно підтирати неправильно проведені
ізолінії). Потім, за допомогою звичайної інтерполяції
проводять ізолінії  п. Крок ізоліній вибирають довільним,

97