Page 34 - 6869

Найдавніше зледеніння відбулося на Землі біля 2,3 млн. років
тому назад. Сучасні морські льоди покривають територію до
26 млн. км, але вони уступають за площею материковим.
Материковий лід здатний переміщатись вниз по падінню
кам’яного ложе і швидкість його руху залежить від цілого
роду факторів: кута нахилу, потужності льодовика та ін. В
середньому материковий лід рухається від долів мм до
5 м/добу, але може сягати і 30-40 м/добу. При переміщенні
лід захоплює уламки порід різного розміру – від пелітових
частинок до крупних глиб. Коли лід розтає зовсім, на місці
залишаються різні, майже не відсортовані уламки, які можуть
переноситись дальше талими водами і накопичуватись як
кінцева морена.
Об’єм та дальність переносу уламкового матеріалу
льодовиками залежить від розміру льодовика, швидкості його
переміщення і міцності порід, які складають ложе. Кінцеві
морени можуть простягатися на десятки і сотні кілометрів
(Рижська морена біля 70 км, а товщина – декілька метрів,
інколи 10-15 м).
Перенос матеріалу здійснюється айсбергами, які
сповзають з островів і материків в море. Вони також несуть
осадочний матеріал, який по мірі розставання осідає на дно
басейну. Часто велетенські глиби порід можуть бути занесені
далеко в океан і зустрічатися там серед тонкозернистого
матеріалу.
Морський лід має широке поширення, але перенос
осадочного матеріалу здійснює тільки прибережний лід
(припай), який охоплює прибережну зону і досягає часто дна
водойми.
У результаті сильних вітрів, припливів та відпливів лід
ламається і відторгається разом з вмерзлими осадками, які
виносяться в відкритий басейн, часто на значні віддалі. Таким
чином відбувається перевідкладення прибережних осадків
вздовж акваторії морів та океанів.

Дія сили тяжіння на процеси переносу
Сила тяжіння відіграє важливу роль в транспортуванні
осадочного матеріалу. Ця сила проявляє себе самостійно і при
переносі осадочного матеріалу водою, атмосферою і
льодовиками. Якби не сила тяжіння, то частинки підняті над

33