Page 72 - 6865
P. 72

вибір  архітектури  процесора.  Тому  на  даний  час  найбільш
                            розповсюдженими архітектурами програмуючих контролерів,
                            які лежать в основі таких систем, є архітектури, орієнтовані на
                            пам’ять. Іще однією статею витрат, де видно відмінність між
                            розглянутими  архітектурами,  є  додаткові  логічні  схеми;
                            необхідні для здійснення таких важливих операцій, як обробка
                            багаторазових  переривань.  Об’єм  додаткових  логічних  схем
                            збільшується  в  міру  наростання  числа  операцій  по  заміні
                            контекстів. Але ще більше об’єм додаткової логіки зростає для
                            архітектур, орієнтованих на регістри, за рахунок підвищення
                            їх  ємності.  В  результаті  суттєво  знижується  швидкодія
                            процесора.
                                   До  переваг  архітектури  мікропроцесора,  орієнтованої
                            на  оперативну  пам’ять,  відноситься  можливість  розвитку
                            системи,  яка  дозволить  знизити  час  розробки  програмного
                            забезпечення.  Під  розвитком  розуміємо  здатність  системи
                            впроваджувати у вигляді функціональних модулів програмні,
                            програмно-апаратні  і  навіть  апаратні  засоби,  які  можна
                            використовувати  в  системі  по  мірі  удосконалення  апаратних
                            засобів (обладнання) і накопичення досвіду.
                                   Розподілення  системи  управління  часто  вимагає
                            напівавтономних  контролерів,  які  повинні  вписуватися  у
                            визначені  ієрархічні  структури.  При  цьому  архітектура
                            мікропроцесора,     орієнтована     на    пам’ять,    забезпечує
                            природний  і  ефективний  інтерфейс  між  контролерами,  що
                            розміщені  на  одному  ієрархічному  рівні,  і  процесами
                            управління,  розміщеними  на  більш  високому  ієрархічному
                            рівні,  а  структура  зв’язків  між  контролерами  може  бути
                            забезпечена     за    рахунок     розвинутих     інформаційних
                            магістралей.






                                                         69
   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77