Page 70 - 6865

багаторозрядної обробки. Організація робочих регістрів і
стоку в ОЗП призводить до зменшення швидкості передачі
інформації, однак при цьому підвищується загальна
ефективність такого рішення за рахунок великої
інформаційної ємності полів регістрової і стокової пам’яті, а
також розвитку систем команд і переривань.
Архітектура мікропроцесора, орієнтована на
оперативну пам’ять, забезпечує економію площі кристалу
мікропроцесора. В цьому випадку на кристалі розміщується
тільки регістр-вказівник початкового файлу регістрів.
Адресація решти регістрів здійснюється вказуванням в
команді коду зміщення. Доступ до робочих регістрів в цьому
випадку сповільнується, оскільки доводиться виконувати
спряження із витратами часу на кільцеве «мандрування» із
процесора у позакристальную пам’ять, де розміщуються
робочі регістри. Однак контекстне перемикання в
мікропроцесорі з такою архітектурою проходить швидко
оскільки при перериванні необхідно тільки змінити значення
вміщуваного у регістрі-вказівнику робочої області.
Інша відмінна особливість архітектури мікропроцесора,
яка орієнтована на оперативну пам’ять, двоадресний формат
команд. В цих мікропроцесорах немає спеціального
накопичуючого регістра, який виконує функції віртуальної
(уявної) комірки результату для всіх двооперандних команд.
Розглянемо виконання операції додавання двох
вміщених комірок пам’яті з номерами /і/ по команді
«Додати»//. Оскільки в архітектурі типу «пам’ять-пам’ять»
будь-яка комірка пам’яті може містити або початковий
операнд, або операнд-результат, ця операція виконується по
одній команді. В той же час в процесорах з одноадресною
регістровою архітектурою для досягнення тієї ж мети
доводиться виконувати дві команди: команду передачі
операнда / у внутрішній регістр, команду / додавання

67