Page 90 - 6862

1) втулка вітроколеса; 2) генератор; 3) мультиплікатор;

4) система стеження; 5) гальмо; 6) вал вітроколеса

Рис. 8.7. Взаємне розміщення агрегатів у гондолі

Вітроколесо
Призначення вітроколеса перетворю-
вати кінетичну енергію потоку повітря у
механічну і концентрувати її на валу.
Вітроколесо складається з втулки і
закріплених в ній лопатей. В потужних ВЕУ
лопаті мають додатковий привод, який
змінює кут профілю крила залежно від
швидкості вітру. Більшість сучасних ВЕУ
оснащують трилопатевими вітроколесами,
оскільки аеродинамічні втрати за умови їх
використанні менші на 10 %, ніж у
дволопатевих і на 4 %, ніж у однолопатевих
вітроколіс. Сучасні ВЕУ потужністю
1) фундамент; 2) башта; 3) гондола;
4) вітроколесо; 5) обтікач гондоли декілька мегават мають лопаті розміром (40-
Рис. 8.6. Зовнішній вид ВЕУ 60) м. Розмір лопатей обмежено граничною
лінійною швидкістю їх кінців, яка не повинна
перевищувати швидкості звуку, і зміною швидкості вітру з висотою, формула
(8.1). Останнім часом є тенденція до збільшення діаметру вітроколіс і
потужності встановлених ВЕУ, що зменшує витрати на спорудження ВЕУ і
вартість отриманої електроенергії.
Мультиплікатор
Вітроколесо разом з валом є рухомою частиною вітродвигуна – ротором.
Кутова швидкість обертання ротора зазвичай значно менша ніж стандартна
частота напруги мережі. Тому між ротором вітроколеса і генератором
встановлюють мультиплікатор, рис. 8.8. Передавальне число якого, як правило,
має значення в межах 5-50. Використання мультиплікатора призводить до

додаткових втрат, тому деякі виробники проектують ВЕУ з безпосереднім
з’єднанням роторів вітроколеса і генератора. Для таких систем використовують
швидкохідні вітроколеса і генератори з декількома парами полюсів.

87