Page 65 - 6862

11
22 червня (1.543·10 м). Ця відносно невелика зміна відстані призводить до
відчутної різниці у сонячному випромінюванні, яке обернено пропорційне
2
2
квадрату відстані (для грудня – 1430 Вт/м , для червня – 1330 Вт/м ). Для
точного розрахунку потужності на певній ділянці у конкретний час, необхідно
розглянути її положення відносно напрямку руху сонячних променів на як
показано на рис. 6.1. На цьому рисунку точкою А позначено точку земної
поверхні, положення якої характеризується широтою φ, кутовим сонячним
часом ψ і схиленням Сонця δ.

Рис. 6.1. Схема руху Сонця на небосхилі

Широта – це кут між лінією, яка з’єднує її з центром Землі О, і її
проекцією на площину екватора. Кутовий сонячний час ψ – це кут, виміряний в
екваторіальній площині між проекцією лінії ОА і проекцією лінії, яка з’єднує
центри Землі і Сонця. Перерахунок добового часу t у сонячний час ψ
здійснюють за формулою:
  ( t  12 360 24 0 262 t) /  ,  ( 12) °. (6.1)

Схилення Сонця δ – це кут між лінією, що з’єднує центри Землі і Сонця, і
її проекцією на площину екватора. Схилення Сонця впродовж року неперервно
/
/
змінюється від -23°5 в день зимового сонцестояння 22 грудня до 23°5 в день
літнього сонцестояння 22 червня і дорівнює нулю в дні весняного (21 березня) і
осіннього (23 вересня) рівнодення. Кут схилення Сонця δ в день n після 1 січня
розраховують за формулою:
  23 5 sin, 360 284 n(  ) / 365 . (6.2)
Числові значення сонячного схилення для середини кожного місяця наведено в

табл. 6.1.

Таблиця 6.1. Числові значення сонячного схилення δ
Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
град, ° -20,9 -13 -2,4 9,4 18,8 23,1 21,2 13,5 2,2 -9,6 -18,9 -23

У розрахунках потужності сонячного випромінювання також
використовують зенітний кут Сонця θ Z, кут висоти α і азимут α S, рис. 6.2, а
також азимут поверхні α Н, рис. 6.3. Зенітний кут Сонця θ Z – кут між напрямом
62