Page 16 - 6862
P. 16
Орієнтовний обсяг фінансування:
285,32 млрд. гривень, у тому числі 30,1 млрд. – за кошти
державного бюджету, 15 млрд. – за кошти місцевих бюджетів,
240,22 млрд. гривень фінансується з інших джерел.
Енергетична стратегія України на період до 2030 року
Цілі Енергетичної стратегії
- створення умов для постійного та якісного задоволення попиту на
енергетичні продукти;
- визначення шляхів і створення умов для безпечного, надійного та
сталого функціонування енергетики та її максимально ефективного розвитку;
- забезпечення енергетичної безпеки держави;
- зменшення техногенного навантаження на довкілля та забезпечення
цивільного захисту у сфері техногенної безпеки паливно-енергетичного
комплексу;
- зниження питомих витрат у виробництві та використанні
енергопродуктів внаслідок раціонального їх споживання, впровадження
енергозберігаючих технологій та обладнання, раціоналізації структури
суспільного виробництва і зниження питомої ваги енергоємних технологій;
- інтеграція Об‘єднаної енергосистеми України до європейської
енергосистеми з послідовним збільшенням експорту електроенергії, зміцнення
позицій України як транзитної держави нафти і газу;
- збільшення частки енергії від відновлювальних джерел енергії до 12 %.
Завдання та напрями Енергетичної стратегії
1. Формування цілісної та дієвої системи управління і регулювання в
паливно-енергетичному секторі, розвиток конкурентних відносин на ринках
енергоносіїв.
2. Створення передумов для докорінного зменшення енергоємності
вітчизняної продукції внаслідок впровадження нових технологій.
3. Розвиток експортного потенціалу енергетики, переважно, завдяки
продажу електроенергії з поступовою модернізацією та оновленням
генеруючих потужностей, ліній електропередач, в тому числі міждержавних.
4. Розвиток вітчизняного енергетичного машинобудування,
приладобудування та енергобудівельного комплексу як передумови
конкурентоспроможності підприємств України в енергетичних проектах, в т.ч.
за кордоном.
5. Оптимізація видобутку власних енергоресурсів.
6. Диверсифікація зовнішніх джерел постачання енергетичних
продуктів, а також диверсифікація маршрутів їх транспортування.
7. Створення єдиної державної системи статистики, стратегічного
планування, моніторингу виробництва і споживання енергетичних продуктів,
формування балансів їх попиту та пропозицій.
8. Збалансування цінової політики щодо енергетичних продуктів.
9. Нормативно-правове забезпечення реалізації цілей Енергетичної
стратегії з врахуванням існуючих міжнародних зобов’язань, передбачених
14