Page 11 - 6862

промисловостях, а також значними втратами в теплових (30 %) та електричних
мережах (12 %). Зважаючи на це, основними заходами з ЕЕ для України є
заміна застарілого обладнання промислових і енергогенерувальних
потужностей на сучасні енергоефективні аналоги.
Структура споживання енергетичних ресурсів
Важливим показником енергозбереження є структура споживання
енергетичних ресурсів, які поділяють на такі групи енергоносіїв:
- нафта;
- природний газ;
- кам’яне вугілля;
- ядерна енергія;
- гідроенергетика;
- відновлювальні джерела енергії.
Нафту, природний газ і кам’яне вугілля виділяють в окрему групу
викопних джерел енергії. Викопні енергоносії необхідно економно
використовувати через обмеженість їх запасів, зростання ціни на них і шкідливі
викиди оксиду вуглецю, сірки, азоту.
Якщо обсяг споживання викопних джерел енергії буде залишатись на
рівні 2012 року, то розвіданих запасів вистачить на наступну кількість років:
нафти – на 53 роки, природного газу – на 56 років, вугілля – на 109 років.
Запасів урану, основного ядерного палива, за нинішніх темпів
споживання вистачить на декілька тисяч років. Ціна енергії, отримана від цього
виду палива є одною з найнижчих. За умови дотримання всіх заходів з техніки
безпеки атомна енергетика значно менше впливає на навколишнє середовище,
ніж викопні джерела енергії. Однак ризик техногенних катастроф, можливість
створення ядерної зброї на основі палива для атомних електростанцій,
сповільнюють розвиток цього виду енергетики.
Гідроенергетика також належить до відновлювальних джерел енергії.
Однак історично її розглядають як окремий вид енергетичного ресурсу. Це
пов’язано з тим, що вона почала активно розвиватись з 30-х років ХХ сторіччя,
тоді як інші види відновлювальної енергетики – з 70-80 років. Розрізняють
велику і малу гідроенергетику. Потенціал великої енергетики в світі
використовують на досить високому рівні (біля 50%) з поступовим введенням
в експлуатацію нових потужностей. Мала гідроенергетика почала активно
розвиватись лише на прикінці ХХ ст., оскільки має меншу окупність. Однак
техногенний вплив на навколишнє середовище за умови експлуатації об’єктів
малої гідроенергетики мінімальний, оскільки дозволяє отримувати енергію без
зміни русла і затоплення прибережних територій.
Структуру споживання енергоресурсів показано на рис. 1.4.

9