Page 9 - 6850

реального електричного кола. Під час складання заступної схеми вдаються
до деякої ідеалізації. Це пов'язано з тим, що явища, які мають місце в
реальних електричних колах, достатньо складні, однак для багатьох
практично важливих задач враховувати їх усіх немає необхідності. Тому
враховують основні чинники і нехтують другорядними, які не мають
суттєвого впливу на протікання процесів. Таким чином, заступна схема
(схема заміщення) – це умовне графічне зображення реального
електричного кола за допомогою ідеальних елементів, параметри яких
відповідають параметрам заміщуваних реальних елементів. Iдеальний
елемент – абстрактне подання елемента кола, що характеризується одним
параметром.
Зображення електричного кола за допомогою умовних знаків називають
електричною схемою. Аналіз електричного кола зводиться до визначення
струмів і напруг всіх його елементів, якщо відомі параметри і спосіб
з’єднання елементів між собою (структура, топологія). З метою опису
структури (топології) кола використовують поняття: вітка, вузол і контур.
Вітка – це частина електричного кола, в якій елементи з'єднані
послідовно (протікає один і той же струм). До складу вітки може входити
один, або більша кількість елементів. Вітка своїми кінцями (полюсами)
під'єднується до двох вузлів. Вузол – це точка електричного кола, в якій
з'єднано не менше трьох віток. Будь – який замкнений шлях, утворений
вітками електричного кола, називають контуром.
На заступній схемі електричного кола під час розрахунку вказують
додатні напрями ЕРС, струмів та напруг. У загальному випадку в складних
електричних колах додатні напрями струмів вибираються умовно (довільно).
Якщо в результаті розрахунку отримаємо від'ємне значення струму, це
означає, що дійсний його напрям є зворотний до вибраного.
Надалі будемо вважати, що задача аналізу електричного кола полягає в

знаходженні струмів усіх його віток і напруг на елементах електричного
кола.
Електричні кола поділяються на лінійні і нелінійні. Лінійними називають
електричні кола, що складаються виключно з лінійних елементів, тобто
мають лінійні характеристики (вольт – амперні, кулон – вольтні, вебер –
амперні). До лінійних елементів можна віднести лінійний резистор, або джерело
ЕРС, вольт –амперні характеристики якого показано на рис. 1.4.
Нелінійним називають таке електричне коло, до складу якого
входить хоча б один елемент з нелінійною вольт–амперною характеристикою
(ВАХ). Прикладом нелінійного елемента може бути діод, ВАХ якого показано
на рис. 1.2.

9