Page 13 - 6849
P. 13

3.7 Ліквідація піщаних пробок у свердловині.
                     В цьому розділі описати існуючі способи руйнування піщаних пробок та їх винесення
                  із свердловини. Для даних конкретних умов вибрати і обґрунтувати найбільш ефективний
                  спосіб ліквідації піщаної пробки.
                    Проблеми утворення піщаних пробок пов'язані:
                         -  з фільтрацією в пухких слабозацементованих колекторах;
                         -  з  неприпустимим  зниженням  вибійного  тиску  і  руйнуванням  навіть  добре
                             зцементованих теригенних колекторів.
                    В  обох  випадках    в  процесі  експлуатації  на  вибої  свердловини  може  утворюватися
                  піщана пробка.
                    У  разі  ж  утворення  піщаної  пробки  засобом  їх  руйнування  і  виносу  є  промивка  з
                  використанням гідромоніторних насадок. Ефективними є і сконструйовані для цих цілей
                  струменеві  насоси.  Експлуатація  піскоутворюючих  свердловин,  як  правило,  вимагає
                  періодичних чисток.
                         Розрізняють такі способи виносу піску із свердловини:
                      1)  пряма промивка свердловини;
                      2)  зворотня промивка свердловини;
                      3)  комбінована промивка свердловини;
                      4)  застосування струминних апаратів;
                      5)  застосування гідробурів;
                      6)  застосування желонок;
                      7)  видалення піщаних пробок стисненим повітрям, аерованою рідиною та пінами.
                         При прямому промиванні рідина через промивну лінію, гнучкий шланг, вертлюг
                  закачується  в  труби,  спущені  в  свердловину.  Підйом  промивної  рідини    з  розмитими
                  механічними  домішками  відбувається  по  кільцевому  просторі  між  експлуатаційною
                  колоною  і  промивальним  трубами  (затрубному  просторі)  і  направляється  в  ємність
                  очищення  (жолобну,  циркуляційну),  в  якій  промивна  рідина  очищається             і  далі
                  використовується для промивання.
                         При  такому  методі  промивання  нижній  кінець  НКТ  оснащується  спеціальними
                  насадками,  за  допомогою  яких  створюється  високонапірний  струмінь,  що  інтенсифікує
                  процес розмиття  пробки (перо, коронка і  т.п). Цей метод промивання використовується
                  для розмиву щільних піщаних пробок.
                         Істотний  недолік  -  швидкість  висхідного  потоку  в  затрубному  просторі  істотно
                  нижче швидкості потоку в НКТ. При зупинці циркуляції рідини існує можливість осідання
                  піску і прихвата НКТ.
                         При зворотному промиванні   рідина закачується в затрубний простір, а підйом
                  розмитого  піску  відбувається  по  промивних  трубах.  При  зворотному  промиванні
                  швидкість висхідного потоку значно вище, ніж при прямому промиванні, за рахунок чого
                  створюються більш сприятливі умови для підйому піску і механічних домішок.
                         До недоліків зворотного промивання можна віднести можливість втрати циркуляції
                  (при  різкому  розвантаженні  пера  на  вибій).  Для  виключення  засмічення  пера  (втрати
                  циркуляції) необхідно починати  промивання за 10 метрів до  передбачуваного  інтервалу
                  промивання вибою.
                         Комбіноване промивання поєднує в собі основні переваги прямого і зворотного
                  промивання,  тобто  розмивання/руйнування  піщаної  пробки  відбувається  за  прямої
                  промивки, потім зворотним промиванням проводиться винесення піску і зміна об’єму для
                  видалення  зважених часток, що залишилися з вибою і стовбура свердловини.
                         Розрахунок  необхідного  об’єму  промивної  рідини  для  промивання  вибою
                  свердловини.  Мінімальний  об’єм  промивної  рідини  для  промивання  через  жолобну
                  ємність, при мінімальному поглинанні свердловини розраховується за формулою:

                                               V пром  = 1,5 V   жол  + H  (V затр  + V нкт )      (3.3)
                                                                  ст

                                                                       3
                      де V жол  −  об’єм жолобної ємності, V жол    6...8м  ;
                       H − статичний рівень рідини по стволу свердловини, м;
                         ст
                                                                                                            3
                      V затр ,V нкт  − відповідно об’єм одного погонного метру затрубного простору і НКТ м /м.
                                                                                                   3
                         При цьому об’єм промивальної рідини повинен бути не менше ніж 20 м .

                                                              12
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18