Page 8 - 6847

Ймовірнісний метод ґрунтується на тому, що ймовірність появи розмірів

в деталях, які приймають значення, рівне або близьке до граничних, відносно

мала. Ще меншою вона є для сукупності розмірів. Тому з невеликим ступенем

ризики для досягнення потрібної точності замикаючої ланки допуски на

складові ланки можна розширити (порівняно з тими величинами, які

отримуються розрахунком за методом максимуму і мінімуму). Розширення

допуску супроводжується зменшенням витрати на виготовлення деталей, однак

пов’язано із збільшенням витрат при складанні. Часто сумарні витрати в цілому

зменшуються. Вибір ступеня ризики потребує техніко-економічного

обґрунтування. В цьому методі вихідною є залежність

m n
2
TA   K 2 TA , (1.5)
 i i
 i 1

або

m n
2
TA  t   2 TA , (1.5а)
 i i
 i 1
де λ і, К і – коефіцієнти відносного розсіювання розмірів; K  t 
i i
t – величина, що характеризує ступінь ризику появи розмірів за

межами допуску. Між t і процентом деталей з розмірами за межами допуску

процент ризики існує такий зв’язок

Таблиця 1.1 – Значення величини t та відсотку ризику

Значення 1,0 1,65 2,0 2,57 3,0 3,29 3,89
t

Процент
32 10 4,55 1,0 0,27 0,10 0,01
ризику, %

Значення коефіцієнта λ залежить від закону розподілу розміру ланки,

наприклад:

λ 2 = 1/9 для закону нормального розподілу;

8