Page 7 - 6847

то усі ланки, що матимуть напрямок, спільний із напрямком замикаючої ланки,

є зменшуючим, а протилежний – збільшуючим.

Рівняння розмірного ланцюга – це запис залежності між. номінальним

або середнім розміром замикаючої ланки (ліва частина рівняння) та

номінальними (або середніми) розмірами складових ланок (права частина).

Так, якщо в розмірному ланцюзі з паралельними ланками А Δ – замикаюча

ланка, А і-і – складова ланка, n – кількість збільшуючих ланок, m – кількість

зменшуючих ланок, то рівняння матиме вигляд

n m
A   A   A , (1.1)
 ізб ізм
 i 1  i 1
де А ізб і А ізм – відповідно збільшуюча і зменшуюча ланка.

Розрахунок розмірних ланцюгів полягає у визначенні його невідомої

ланки (звично технологічного розміру), номінальної чи середньої величини та

граничних відхилень.

Для розрахунку граничних відхилень невідомої ланки використовують

два методи: метод максимуму і мінімуму та метод, що ґрунтується на теорії

ймовірностей.

В методі максимуму і мінімуму, який опирається на положення, що

допуск замикаючої ланки охоплює усі можливі відхилення складових ланок,

вихідною є залежність

m n
TA   TA , (1.2)

 i 1

де Т – значення допуску відповідної ланки ланцюга.

Із залежності 1.2 визначають значення допуску невідомої ланки А Н

m n 1
TA  TA   TA. (1.3)
H 
i 1
i 1
Кінцево-невідома ланка має розмір

1
A  A H  TA . (1.4)
H H
2
7