Page 40 - 6846
P. 40

циліндричної  поверхні  діаметром  d   точінням  забезпечується  відповідною
              частотою  обертання  заготівки  на  токарних  верстатах  чи  інструмента  на


              розточувальних.
                     При розрахунках елементів режимів різання враховується характер обробки,


              тип  і  розміри  інструмента,  матеріал  його  різальної  частини,  матеріал  і  стан
              заготівки, тип і стан обладнання.


                     Глибину  різання  t   при  чорновій  обробці  призначають  по  можливості

                                                               Д      Д
              максимальну,  рівну  всьому  припуску              заг    дет    або  більшій  частині  його,  що
                                                                    2

              обмежується потужністю обладнання.

                     При  чистовій  обробці  глибину  різання  t   вибирають  залежно  від  вимог

              точності розмірів і шорсткості обробленої поверхні.

                     Подачу  S   при  чорновій  обробці  вибирають  максимально  можливу

              враховуючи  при  цьому  жорсткість  і  міцність  технологічної  системи  верстат-

              пристрій-інструмент-деталь, потужність приводу верстата, міцність твердосплавної

              пластинки на інструменті та інші обмежуючі фактори.

                     При  чистовій  обробці  подача  S   залежить  від  вимог  точності  і  шорсткості

              оброблюваної поверхні.

                     Швидкість різання   розраховують за емпіричною формулою

                                                              С
                                                                          v   v    K ,                                       (5.1)
                                                            Т  т t  x S  y  v

                     де  С   –  коефіцієнт  властивий  емпіричним  формулам,  який  пов’язує  дані
                           v
                                отримані розрахунками з експериментальними;

                           т
                              Т  – період стійкості інструмента що використовується для даного виду
                                обробки;

                            K  – уточнюючий коефіцієнт, який являє собою добуток ряду коефіцієнтів;
                          v

                                                                 K   K   K   K   K   K   K ,                         (5.2)
                                                   v    м v  n v  и   y   y 1  r
                     які враховують

                     K  – матеріал заготовки;
                       м
                        v
                     K  – стан поверхні;
                        v n
                                                                                                                41
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45