Page 13 - 6844

2.2 Класифікація ізоляторів за призначенням

За призначенням ізолятори поділяють на:
– лінійні: підвісні (тарільчаті, стержньові) та штирьові;
– апаратні: опорні (опорно-штирьові, опорно-стержньові).
Окрему групу ізоляторів складають високовольтні конденсаторні вводи.
Підвісні ізолятори призначені для ізоляції та кріплення проводів та
блискавкозахисних тросів на повітряних лініях електропередачі (ЛЕП) та у
розподільчих пристроях (РП) станцій та підстанцій змінного струму напругою
вище 1000 В частотою 50 Гц, а також постійного струму 3,3 кВ та змінного
струму 27,5 кВ електрифікованих залізничних доріг, які експлуатуються у
діапазоні температур від мінус 60 до плюс 500 С.
Збірні фіксаторні ізолятори призначені для роботи у фіксаторних
ізолюючих вузлах контактної мережі та РП електрифікованих залізничних доріг
напругою 27,5 кВ змінного струму частотою до 100 Гц та постійного струму
напругою 3,3 кВ, які працюють у діапазоні температур від мінус 60 до плюс
500 С.
Умовні позначення ізоляторів складаються з літер та цифр, які
означають: перша – вид ізолятора:
П – підвісний зі сферичним зчепленням; Ф – фіксаторний;
С – підвісний зі зчепленням серьга;
друга – Ф – матеріал ізоляційної деталі – фарфор;
третя – Д – конфігурація тарілки ізоляційної деталі – двохкрила;
40; 70; 120 – клас ізолятора, який відповідає значенню нормованої
механічної руйнівної сили при розтягненні, кН;
третя літера, наступна після цифр, – індекс модернізації ізолятора; 27,5 –
номінальна напруга контактної мережі змінного струму, кВ; 3,3 – номінальна
напруга контактної мережі постійного струму, кВ; 0,9; 0,6 – довжина струму
витоку, м. Розглянемо високовольтні підвісний та тарілковий ізолятори
(рисунок 2.1).

Рисунок 2.1 – Високовольтні підвісний ПФ70А та тарілковий СФ70А
ізолятори

13