Page 12 - 6844
P. 12

2 ІЗОЛЯЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ

                      2.1 Види ізоляції електричних апаратів

                      Струмоведучі частини апаратів під час роботи знаходяться під напругою
               та повинні бути ізольовані.
                      Надійність роботи апарату, його маса, габарити та вартість в значній мірі
               обумовлені  ізоляцією.  Особливо  це  відноситься  до  апаратів  з  номінальною
               напругою вище 1 кВ.
                      Ізоляція апарату залежить від його номінальної напруги.
                      Під номінальною напругою апарату розуміють лінійну напругу трифазної
               системи,  у  якій  повинен  працювати  апарат.  У  апаратах  постійного  струму
               номінальна напруга апарату рівна напрузі між затискачами джерела енергії.
                      Номінальна  напруга  визначає  властивості  ізоляції  або  клас  ізоляції
               апарату.  Через  особливості  умов  роботи  апаратів  та  вимог  експлуатації  вони
               поділяються на апарати з номінальною напругою до 1000 В та вище 1000 В.
                      Для  компенсації  падіння  напруги  в  мережі  та  в  обмотках  джерел
               живлення  напруга  на  затискачах  цих  джерел  підтримується  дещо  вищою  за
               номінальну.  Тому,  окрім  номінальної  напруги,  встановлюється  найбільша
               робоча напруга, при якій апарат повинен працювати як завгодно довго.
                      У апаратах з U ном < 1000 В найвища робоча напруга складає 1,05 U ном. Для
               апаратів з U ном > 1000 В найвища робоча напруга складає 1,15 U ном, якщо U ном<
               220  кВ.  Для  апаратів  U ном  =  330  кВ  найвища  робоча  напруга  на  10 %  вища
               номінальної,  а  при  U ном  =  500  кВ  найвища  робоча  напруга  на  5 %  вища
               номінальної.
                      У апаратах на напругу вище 1000 В розрізняють зовнішню та внутрішню
               ізоляцію.
                      Внутрішня  ізоляція  –  це  частина  конструкції  апарату,  де  ізолюючим
               середовищем  служить  рідкий,  напіврідкий,  твердий  діелектрик  або  газ  під
               тиском.  Електрична  міцність  цієї  ізоляції  визначається  пробоєм  проміжків  у
               цьому середовищі або перекриттям у рідкому чи напів рідкому дієлектрику по
               ізолюючим поверхням.
                      Основною властивістю внутрішньої ізоляції є практична незалежність її
               електричної міцності від зовнішніх атмосферних умов.
                      Зовнішня  ізоляція  –  частина  ізолюючого  пристрою,  де  ізолюючим
               середовищем  служить  атмосферне  повітря  та  електрична  міцність  якої
               визначається  пробоєм  повітряних  проміжків  або  перекриттям  у  повітрі  по
               ізолюючим поверхням. Основною ознакою зовнішньої ізоляції є залежність її
               електричної міцності від атмосферних умов.







                                                               12
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17