Page 6 - 6842
P. 6

III етап. Цей етап, на думку наукознавців, охоплює період із
           середини  17  до  кінця  19  ст.,  коли  інтенсивно  розвивається
           природознавство,     нагромаджується     фактичний      матеріал,
           здебільшого  отриманий  експериментально,  триває  диференціація
           наук, зроблені значні відкриття у фізиці, математиці, хімії, механіці,
           біології, астрономії та геології. Усі описані відкриття спричинилися
           до  формування  таких  універсальних  понять,  як  тяжіння,  хвильова
           теорія  світла,  збереження  енергії,  теплота  як  форма  руху,
           електричне та магнітне поля, жива клітина, еволюційна теорія тощо.
                IV етап. Розвиток науки, який розпочався з кінця 19 – початку
           20 ст., триває й досі. Він почався з революційних відкриттів у галузі
           природознавства,  що  особливо  стосується  фізики  (Дж.Томпсон,
           Дж.Максвелл, М.Планк, А.Ейнштейн та ін.).
                Наука 20 ст. характеризувалась виключно високими темпами
           розвитку  у  всьому  світі.  Вона  супроводжується  подальшою
           диференціацією, і це при тому, що вже нараховується більш як 1300
           окремих  наукових  дисциплін.  На  фоні  диференціації  наук  тепер
           відбувається  зворотний  процес  –  зближення  окремих  наук,
           проникнення  однієї  науки  з  її  методами  пізнання  в  іншу,  а  то  й
           просто злиття кількох наук в одну, яке є найвиразнішим на «стиках»
           різних наукових дисциплін. Такий процес злиття наук дістав назву
           їх інтеграції.
                Науки  у  процесі  свого  розвитку  поділилися  на  два  види  –
           фундаментальні та прикладні.
                До  фундаментальних  наук  належать  такі,  які  займаються
           пошуками  теорій  та  ідей,  відкриттям  нових  закономірностей
           перебігу  процесів  і  явищ.  Сюди  можна  віднести  математику,
           класичну  фізику,  біологію,  хімію,  філософію.  При  цьому
           математика охоплює статистичну і метрологічну сторону цих наук,
           а філософія – духовну, ідеологічну надбудову.
                Прикладні  науки  своїм  завданням  мають  проведення
           досліджень,   спрямованих   на   створення   нових   технологій   і
           машин,  покращення  організації  праці,  розробок  нових  видів
           обладнання.
                У  нашій  країні  існує  чітка  система  установ,  які  проводять
           наукові дослідження. Умовно їх можна поділити на такі 4 типи:
                  Академічні  інститути,  які  входять  до  складу  Національної
           Академії Наук України та галузевих академій;

                                           6
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11