Page 17 - 6841
P. 17

«нейтральним». Очевидно, чим складніша система і чим складніша
           її взаємодія із середовищем, тим більше існує різних варіантів руху
           до  мети.  Одні  можуть  бути  кращі,  інші  –  гірші,  треті,  взагалі,
           можуть  призвести  до  руйнування  системи.  А  може  відшукатися
           один шлях, при якому «і вовки ситі, і вівці цілі», тобто досягається
           «золота середина».
                Отже,  щоб  будь-яка  система  існувала  довго  і  якісно,
           необхідно  вміти,  по-перше,  оцінювати  якість  усіх  можливих
           способів досягнення мети і, по-друге, вибирати з них найкращий з
           погляду інтересів системи (або, принаймні, один із придатних). Для
           рішення  зазначених  задач  розроблена  спеціальна  теорія,  що  так  і
           називається – теорія прийняття рішень.
                             5.2 Принципи моделювання
                Математична  модель  –  це  сукупність  математичних
           співвідношень,  що  пов'язують  вихідні  характеристики  стану
           фізичного  об'єкта  з  вхідною  інформацією,  початковими  даними,
           обмеженнями,  що  накладаються  на  функціонування  об'єкта.
           Математична модель знаходиться у певній відповідності з фізичним
           об'єктом  і  здатна  замінити  його  з  тією  метою,  щоб  вивчення  та
           дослідження моделі давало нову інформацію про поведінку об'єкта
           (механізм  протікання  процесів,  динаміку,  поведінку  об'єкта  як  в
           минулому, так і в майбутньому тощо).
                Математичні  моделі  можуть  бути  класифіковані  за  рядом
           ознак, у відповідності з якими і вибирається математичний апарат,
           покликаний  слугувати  мовою  опису  властивостей,  структури  і
           поводження оригіналу. Розрізняють апріорні й апостеріорні моделі.
           Перші  виводяться  на  основі  теоретичних  міркувань,  а  другі  –  на
           основі  емпіричних  даних.  Вибір  математичного  апарату  залежить
           також  від  складу  фактичної  інформації.  Описи  функціонування
           екосистем  характеризуються  звичайно  нерівномірністю  вивченості
           окремих  процесів.  Часто  не  відомий  не  лише  математичний  вид
           залежностей  між  окремими  компонентами,  але  й  взагалі  відсутні
           будь-які кількісні характеристики процесів.
                Отже,  під  моделлю  розуміється  така  розумово-уявна  або
           матеріально реалізована система чи фізичний об’єкт, яка відображає
           та відтворює  об’єкт  дослідження і здатна замінити його так, що її
           подальше  вивчення  та  дослідження  дає  нам  нову  інформацію  про
           цей  об’єкт.  У  екології  модель  –  це  імітація  того  чи  іншого  явища
           реального світу, що дозволяє робити прогнози.
                                             17
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22