Page 20 - 6837

- використанням в сільському господарстві хімічних засобів захисту
рослин і добрив, яке зберігається упродовж тривалого часу.
Найбільш згубний вплив на ґрунтовий покрив справляють кислотні
дощі, які руйнують структуру ґрунтів, знищують мікроорганізми і вносять у
ґрунти токсичні речовини. Значну шкоду ґрунтам наносить забруднення
важкими металами (ВМ), найбільш небезпечними із яких є Hg, Pb, Cd, Ni,
Cu, Zn.
У наш час відбувається зростання сільськогосподарської продукції на
50-60%, пов'язане із застосуванням мінеральних добрив, що дозволяє
задовільнити потреби рослин у основних елементах споживання, а також
значно підвищити урожайність сільськогосподарських культур. Разом із
урожаєм вилучаються біогенні елементи (N, Р, K, меншою мірою S, Ca, Mg та
ін.). Отже, виникає необхідність внесення в ґрунт сполучень цих елементів у
кількості, еквівалентній вилученій з урожаєм. Частіше за все вносять: нітрат
амонію, нітрат кальцію, сульфат амонію та сечовину; фосфор вносять у
вигляді суперфосфатів; кислі ґрунти нейтралізують вапняком та гіпсом.
Оскільки мінеральні добрива часто застосовують у неочищеному вигляді, то
разом з ними в ґрунти потрапляють метали й металоїди, малорухливі в
ґрунтовому середовищі (мобільність збільшується у ряді: Hg, Pb > As, Cd >
Zn). Вони накопичуються у поверхневих горизонтах, де зосереджена коренева
система рослин.
Основні вимоги до результатів досліджень на початковому етапі
пов'язані з необхідністю експресного отримання даних по максимально
широкому комплексу хімічних елементів, що формують зони забруднення, і
оцінки природних кількісних співвідношень між елементами.
Мета – виявити пріоритетні забруднюючі речовини. Більшості
викладених умов відповідає експресний приблизно-кількісний спектральний
метод з пересипанням матеріалу, що аналізується і із застосуванням
трифазної дуги постійного струму на дифракційному спектрографі типу
ДФС-13. Однак по деяких елементах чутливість методу недостатня (Hg,
As, Cd, F). Для визначення ртуті використовуються ртутні аналізатори різних
модифікацій (РАФ, ИМГРЭ-4 і т. ін.).
Визначення мережі екологічних полігонів. Польові екологічні
маршрути проводяться двома способами: паралельних маршрутів та петель.
Спосіб паралельних маршрутів застосовується для картування ландшафтно-
екологічних зон, від напрямку яких буде залежити орієнтація маршрутів.
Останні приурочені до стежок, просік у лісі, польових меж та інших ліній на
карті. Точки спостережень та відбору проб на різні аналізи розташовуються
на лініях маршрутів через 100-500-1000 м. Орієнтація профілів обирається
таким чином, щоб вони пересікали усі типи ландшафтів, геоморфологічних
елементів та геологічних структур. Така мережа екологічних спостережень
виключає можливість пропущення якоїсь важливої геоекологічної смуги чи
іншої структурної одиниці.

20