Page 82 - 6827

підлеглим (у мережній моделі головний об'єкт позначається
терміном «власник набору», а підлеглий - терміном «член набору»).
Той самий об'єкт може одночасно виконувати і роль власника, і
роль члена набору. Це означає, що кожний об'єкт може брати участь
у будь-якій кількості взаємозв'язків.
Подібно до ієрархічної, мережну модель також можна подати
у вигляді орієнтованого графа. Але в цьому випадку граф може
містити цикли, тобто вершина може мати кілька батьківських
вершин.
Така структура набагато гнучкіша і виразніша від попередньої
і придатна для моделювання більш ширшого класу завдань. У цій
моделі вершини є сутностими, а ребра, що їх з'єднують, –
відношеннями між ними (рис. 13.1).
Ієрархічні і мережні бази даних часто називають базами даних
з навігацією. Ця назва відбиває технологію доступу до даних,
використовувану при написанні програм обробки мовою ма-
ніпулювання даними. При цьому доступ до даних по шляхах, не
передбачених при створенні бази даних, може потребувати неро-
зумно тривалого часу.
Підвищуючи ефективність доступу до даних і скорочуючи та-
ким чином час відповіді на запит, принцип навігації разом з цим
підвищує і ступінь залежності програм і даних. Програми обробки
даних виявляються жорстко прив'язаними до поточного стану
структури бази даних і повинні бути переписані при її змінах.
Операції модифікації і видалення даних вимагають пере-
установлення покажчиків, а маніпулювання даними залишається
записоорієнтованим. Крім того, принцип навігації не дозволяє
істотно підвищувати рівень мови маніпулювання даними, щоб
зробити його доступним користувачу-непрограмісту чи навіть
програмісту-непрофесіоналу. Для пошуку запису-мети в ієрархічній
або мережній структурі програміст повинен спочатку визначити
шлях доступу, а потім - крок за кроком переглянути всі записи, що
трапляються на цьому шляху.
Наскільки складними є схеми представлення ієрархічних і
мережних баз даних, настільки і трудомістким є проектування
конкретних прикладних систем на їхній основі. Як показує досвід,
тривалі терміни розроблення прикладних систем нерідко призводять
до того, що вони постійно перебувають на стадії розроблення і
доопрацювання.

82