Page 81 - 6827

Рисунок 13.1 – Схема відношень між об'єктами
в мережній базі даних

Таким чином, взаємозв'язки між об'єктами нагадують взає-
мозв'язки в генеалогічному дереві, за єдиним винятком: для кож-
ного породженого (підлеглого) типу об'єкта може бути тільки один
вхідний (головний) тип об' єкта. Тобто ієрархічна модель даних
допускає тільки два типи зв'язків між об'єктами: «один до одного» і
«один до декількох». Ієрархічні бази даних є навігаційними, тобто
доступ можливий тільки за допомогою заздалегідь визначених
зв'язків.
При моделюванні подій, як правило, необхідні зв'язки типу
«багато до декількох». Як одне з можливих рішень зняття цього
обмеження можна запропонувати дублювання об'єктів. Однак
дублювання об'єктів створює можливості неузгодженості даних.
Достоїнство ієрархічної бази даних полягає в тому, що її
навігаційна природа забезпечує швидкий доступ при проходженні
вздовж заздалегідь визначених зв'язків. Однак негнучкість моделі
даних і, зокрема, неможливість наявності в об'єкта декількох
батьків, а також відсутність прямого доступу до даних роблять її
непридатною в умовах частого виконання запитів, не запланованих
заздалегідь. Ще одним недоліком ієрархічної моделі даних є те, що
інформаційний пошук з нижніх рівнів ієрархії не можна спрямувати
по вище розміщених вузлах.

13.2 Мережна модель даних

У мережній моделі даних поняття головних і підлеглих
об'єктів дещо розширені. Будь який об'єкт може бути і головним, і
81