Page 8 - 6824

серед іншого, компаніям-виробникам зменшити податки, котрі вони сплачують

зараз за утилізацію застарілих моделей. Останнє тим більше важливо, оскільки

робить екологізацію економічно вигідною, тож спрямовує у цю сферу дедалі

більше зусиль дослідників та довгострокових капіталовкладень.

Таким чином, подальше поширення інформаційних технологій не

збільшить, а навпаки – зменшить техногенне навантаження на довкілля.

Переходячи до другого аспекту проблеми – реалізації цілей екології через

інформаційно-телекомунікаційні технології, ми знову зауважимо, що

передумовою перетворення цих технологій на дієвий інструмент екології є

масове їх поширення. Вони мають змінити спосіб життя достатньої кількості

людей, родин, підприємств для того, аби ці зміни відбилися на суспільстві в

цілому. Тож основною перевагою такого значущого на сьогодні фактора

людської діяльності, як інформаційні мережі є не стільки їх “інформаційність”,

скільки “електронність”, себто доступність, простота, зручність та швидкість

задоволення потреб користувача.

За інакших обставин поява інформаційних мереж практично не

позначилася б на способі життя людей, бо не здобула б їхньої прихильності. Це

означає, що тільки широке розповсюдження інформаційно-телекомунікаційних

технологій забезпечить досягнення помітного екологічного ефекту. І що тільки

коли інформаційна мережа стане глобальною, залучить значну кількість людей

на кожному континенті, в кожній країні, екологічні пріоритети набудуть

справжньої ваги.

Екологія – явище, можливе лише в масштабах планети та людства. Коли

основною цінністю суспільства є свідомий вибір – екологічність виробництва

стає рівноправним фактором досягнення його економічної ефективності.

Україна впевнено крокує до ринково регульовної економіки, тож маємо всі

шанси незабаром запровадити таку добровільність і в себе.