Page 10 - 6824

Збільшуються просторові масштаби, сила та динаміка цього впливу, а річні

втрати від їх наслідків складають понад 100 млрд. доларів та багато тисяч

життів. Тому в останній час світовою громадськістю, міжурядовими

установами та урядами багатьох країн приділяється особлива увага створенню

діяльних механізмів міжнародного співробітництва з метою ефективного

прогнозування та мінімізації шкідливого впливу на природу та людство

подібних несприятливих природних і техногенних явищ та катастроф.

Пріоритетне місце у вирішенні схожих проблем надається методам

оперативного огляду Землі у різних діапазонах електромагнітних хвиль, які

здійснюються з космічних та літальних апаратів (як найбільш оперативним і

економічним), тематичній комп'ютерній інтерпретації матеріалів цих зйомок з

використанням ГІС-технологій з метою виявлення провісників або зародження

несприятливих процесів та явищ, а також використанню одержаних даних

(поряд з контактними вимірами необхідних характеристик геосистем) для

математичного моделювання енергомасообміну в геосистемах для

прогнозування протікання несприятливих процесів та обгрунтування

оптимальних технологій мінімізації втрат від цих процесів.

Подібний міждисциплінарний підхід у міжнародному співробітництві для

запобігання втрат від несприятливих природних та техногенних явищ і процесів

визнано Міжнародною конференцією з систем раннього попередження

природних катастроф (Потсдам, 1998) - стратегією 21-го століття. Особлива

увага приділяється використанню ДЗЗ та ГІС-технологій для обгрунтування та

підтримки сталого розвитку природи.

В поточному році, коли спеціалісти з ДЗЗ входять в еру вільного

комерційного розповсюдження космознімків однометрової розрізнювальної

здатності (ІКОNАS) та гіперспектральних знімків, велике значення набуває

розробка методів, програм та технологій фізичної інтерпретації матеріалів

мультиспектральних зйомок з метою суттєвого підвищення вірогідності їх

інтерпретації для одержання фізичних параметрів геосистем. У зв'язку з цим